Війна в Ірані як пастка: Чому Росія ризикує втратити більше, ніж виграє

Американське видання The Wall Street Journal звертає увагу на суперечливий ефект війни в Ірані для Росії.

У короткій перспективі Москва вже отримала певні дивіденди: зростання цін на нафту підтримало ослаблену економіку, а адміністрація Дональда Трампа пом'якшила обмеження на експорт російської нафти.

Втім, у довшій перспективі цей конфлікт може обернутися для Росії значно серйознішими наслідками - аж до підриву її глобальних позицій.

Ставка на Іран: спроба втримати вплив

Останніми тижнями, пише Wall Street Journal, Росія посилила підтримку Ірану - свого ключового союзника на Близькому Сході. Йдеться про передачу супутникових даних і технологій безпілотників, які допомагають Тегерану завдавати ударів по американських силах у регіоні.

Таким чином Москва намагається зберегти залишки своєї міжнародної мережі партнерств. Колись саме вона дозволяла Росії посідати друге місце у світі за експортом озброєнь, підтримувати союзні режими в різних частинах світу та зміцнювати статус великої держави.

Америка діє - Росія втрачає позиції

Водночас, як випливає з матеріалу, дії США стають дедалі жорсткішими й прямішими. Експерти, яких цитує видання, наголошують: Москва фактично опинилася в ситуації, коли Вашингтон діє без огляду на колишні обмеження.

Як приклад газета наводить події у Венесуелі, де американські сили затримали президента Ніколас Мадуро - давнього партнера Кремля. Окрім того, Дональд Трамп не виключає можливості зміни режиму на Кубі, ще одному важливому союзнику Росії.

Розмивання "південного поясу" союзників

Видання звертає увагу на стратегічну загрозу: під ударом опиняється вся система союзників Росії на південному напрямку.

Колишній партнер Москви в Сирії Башар Асад вже перебуває в Росії після втечі, а майбутнє російських військових баз залежить від переговорів із новим сирійським керівництвом.

Попри удари США та Ізраїлю, Іран поки що зберігає стійкість.

Якщо Тегеран утримається, зазначає видання, Росія зможе зберегти бодай обмежену присутність на Близькому Сході й продемонструвати здатність підтримувати союзників. Водночас сама залежність від одного партнера показує, наскільки звузилися її можливості.

Тиск зростає - і не лише на Близькому Сході

У публікації вимальовується ширша картина: Росія поступово втрачає позиції одразу в кількох регіонах.

Спроби посилити вплив в Африці - зокрема в Малі, Буркіна-Фасо та Нігері - не дають очікуваного результату: союзні режими втрачають контроль над територіями, а присутність Москви залишається обмеженою.

Водночас США активізуються і в регіонах, які традиційно вважалися сферою впливу Росії.

Переговори за участю Вірменії та Азербайджану в Білому домі стали одним із таких сигналів. Раніше Москва вже продемонструвала обмеженість своїх можливостей, не втрутившись у конфлікт довкола Нагірного Карабаху.

Росія дедалі більше стикається з розмиванням своєї мережі союзників, посиленням тиску з боку США та необхідністю покладатися на вузьке коло партнерів.

І саме тому, на думку Wall Street Journal, війна довкола Ірану - це не стільки шанс для Москви, скільки серйозне випробування її претензій на глобальну роль.