Українські дрони впали у Фінляндії: що відбувається і як це пояснює Київ

За минулий тиждень декілька українських безпілотників залетіли в повітряний простір Литви, Латвії та Естонії. Ввечері 29 березня влада Фінляндії також повідомила про два українські БПЛА, що впали на її території.

За словами фінського прем'єр-міністра Петтері Орпо, падіння БПЛА було поблизу міста Коувола. Це південний схід країни, біля кордону з Росією.

Постраждалих немає. Дрони не збивали, вони самі впали, повідомили у владі Фінляндії.

"Порушення території – дуже серйозна справа. Ймовірно, це українські дрони, але це питання розслідується, і про це буде повідомлено пізніше…Ми зробимо висновки з цього, коли повна картина ситуації стане зрозумілою", – заявив Орпо.

За даними поліції, дрон, виявлений на північ від міста Коувола, ніс боєголовку, яка не вибухнула під час падіння.

"Вибух, який був чутний у цьому районі ввечері, був контрольованим, його зробила влада, щоб знешкодити боєголовку", — повідомила поліція.

Крім того, поліція та прикордонна служба Фінляндії обстежили місце падіння другого дрона біля громади Луумякі (вона у Південній Карелії).

"Влада встановлює, чи вибухнув цей безпілотник під час падіння", - сказано в повідомленні. На місці були розкидані уламки БПЛА.

Місто Коувола - приблизно за 70 км від російського кордону, громада Луумякі розташована ще ближче до РФ.

Попередньо встановлено, що безпілотники – це далекобійні Ан-196 "Лютий". Це українська розробка, яка вперше була застосована в бойових умовах в 2023 році. Дрон має дальність польоту близько 1 тис. км і несе бойову частину 50-75 кг.

Реакція Києва

У понеділок на ситуацію відреагували в Києві.

Президент Зеленський зідзвонився з фінським колегою Александром Стуббом, й вони обговорили питання з падінням дронів.

"Однаково бачимо з Алексом цю ситуацію. Всю необхідну інформацію надаємо", – написав український президент в соцмережах про підсумки цього дзвінка.

Інших подробиць Зеленський не оприлюднив.

В українському міністерстві закордонних справ заявили, що "жодні українські дрони в бік Фінляндії не спрямовувалися".

"Українські дрони в бік Фінляндії не спрямовувалися. Найбільш вірогідною причиною є відхилення російськими системами РЕБ. Ми вже перепросили у фінської сторони за цей інцидент. Загалом поділяємо переконання разом із нашими фінськими друзями, що причиною як цього інциденту, так і загалом безпекових викликів у нашому регіоні є саме російська агресія проти України", – сказав речник МЗС Георгій Тихий.

Про відповідальність РФ за цю ситуацію заявляють також і в Єврокомісії.

Там наголосили, що "не вбачається жодної загрози безпеці" для держав ЄС в інцидентах з падінням українських БПЛА.

Українські дрони на Балтиці

У кінці березня про падіння безпілотників повідомили також очільники Литви, Латвії і Естонії.

25 березня департамент поліції безпеки Естонії заявив, що в країну з боку повітряного простору Росії залетів безпілотник і врізався в трубу електростанції біля селища Ауевер на північному сході країни.

Енергетики повідомили, що станція не зазнала суттєвих пошкоджень, енергосистеми працюють. Постраждалих немає.

Генеральний директор Поліції безпеки (Капо) Естонії Марго Паллосон заявив, що дрон був українським.

Глава МЗС Естонії Маргус Цахкна наголосив, що безпілотник не був направлений на Естонію, а його приліт є "наслідком російської повномасштабної військової агресії".

Маргус Паллосон також заявив, що повітряний простір Естонії порушили й інші безпілотники, у зв'язку з чим задіяли місію Балтійського повітряного патрулювання.

Напередодні про потрапляння безпілотника до Латвії з боку РФ повідомило місцеве міноборони. Уламки дрона знайшли в районі міста Краслава на південному сході країни, неподалік кордону з Білоруссю, ніхто не постраждав.

Військові Латвії повідомили, що дрон "має українське походження"».

Заступник начальника штабу Збройних сил Латвії Егілс Лещинскіс заявив, що дрони, що залетіли на територію балтійських держав, відхилилися від курсу або на них були направлені засоби електромагнітної боротьби, внаслідок чого вони змінили свою траєкторію.

Для чого Україна атакує російські порти на Балтиці

Українські сили останні тижні проводять майже щоденні нальоти БПЛА на російські порти Усть-Луга і Приморськ, що розташовані в східній частини Фінської затоки Балтійського моря. Також під ударами опинялися нафтопереробні заводи в цьому регіоні.

Як вказано в заяві міноборони України, для операції використовуються удари безпілотниками дальність в 900 км.

Атаковані в Ленінградській області об'єкти на відстані 50-80 км від кордону Фінляндії й за 30 км від естонського.

Українське міністерство каже, що цілі досягнуті. Ураження балтійських портів Росії є складовою "плану перемоги", нагадують у відомстві.

"Блокування експорту нафти та нафтопродуктів через Балтику позбавляє бюджет РФ мільярдів доларів, які напряму конвертувалися у ракети та снаряди", – сказано в повідомленні МОУ. Зазначено, що ураження нафтової інфраструктури створює логістичні проблеми для Росії, а саме "дефіцит палива для угруповання військ РФ".

"Балтійський регіон з "безпечного хабу" перетворився для Росії на зону високого ризику. Системне нищення нафтової інфраструктури за допомогою deep strike виснажує ресурси ворога та створює довгострокові перешкоди для відновлення його воєнного потенціалу".