Головний день для Артеміди-2: корабель увійшов у "сферу впливу" Місяця. Попереду 40 хвилин без зв'язку з Землею

Автор фото, NASA via Getty Images
- Author, Відділ новин
- Role, BBC News Україна
- Час прочитання: 7 хв
Шостий день польоту буде найважливішим для місії "Артеміда-2". Космічний корабель "Оріон" увійшов у "сферу впливу" Місяця і за кілька годин почне обліт навколо нього.
Астронавти віддаляться від Землі на найбільшу в історії відстань, і приблизно на 40 хвилин зв'язок із ними зникне. У цей час вони досліджуватимуть зворотний бік Місяця.
Підготовка до головного дня
Екіпаж заздалегідь провів перевірку ручного управління кораблем і ще раз вивчив план обльоту Місяця, включно з аналізом ділянок поверхні, які потрібно дослідити й сфотографувати.
Астронавтам потрібно вивчати не лише Місяць, а й те, як працює система життєзабезпечення корабля.
"Це перший політ астронавтів на цьому кораблі, і саме ці дані для нас найважливіші", – підкреслив глава NASA Джаред Айзекман в інтерв'ю CNN.
За його словами, цей день буде також і тим днем, коли "ми дізнаємося дуже багато нового про корабель", і ця інформація стане "ключовою для підготовки наступних місій – таких, як "Артеміда-3" у 2027 році і, звісно, для висадки на Місяць у межах "Артеміди-4" у 2028 році".

Автор фото, NASA
Напередодні екіпаж перевірив скафандри. Кожен з астронавтів пройшов повний цикл випробувань: надягання й герметизація скафандра, перевірка на витоки, імітація посадки в крісло, оцінка рухливості, а також можливості їсти й пити.
Скафандр захищає астронавта під час динамічних фаз польоту, зберігає життя у разі розгерметизації кабіни й допомагає вижити після приводнення. Його яскраво‑помаранчевий колір дозволяє знайти астронавтів, якщо під час повернення на Землю щось піде не так. На шостий день експедиції тестування скафандрів триватиме.

Автор фото, NASA/X
Після перевірки скафандрів команди центру управління польотами в Г'юстоні та екіпаж "Артеміди‑2" виконали коригувальний імпульс для уточнення траєкторії польоту. Маневр почався о 23:03 EDT (це 06:03 за київським часом) і тривав 17,5 секунди.
О 00:41 EDT (07:41 за київським часом) "Оріон" увійшов у "сферу впливу" Місяця, і відтоді гравітація Місяця стала основною силою, що визначає його траєкторію. Цей перехід стався через чотири дні, шість годин і дві хвилини після початку місії – на відстані приблизно 62 800 км від Місяця і 373 400 км від Землі.
За декілька годин астронавти віддаляться від Землі далі, ніж будь‑коли літали люди.
Коли робочий день астронавтів закінчився, NASA опублікувало в соцмережі Х фото з вікна ілюмінатора, підписавши його: "Останній погляд на Місяць перед шостим днем польоту і його епічним обльотом"

Автор фото, NASA/X
Що чекає на астронавтів
Як дізнатися головне про Україну та світ?
Підписуйтеся на наш канал тут.
Кінець Whatsapp
"Ми всі страшенно схвильовані тим, що буде завтра", – сказала в неділю Лорі Глейз, заступниця адміністратора програми розробки дослідницьких систем NASA.
Астронавти мають облетіти Місяць – вперше за 50 років. Обліт триватиме близько шести годин, і вони проводитимуть спостереження як неозброєним оком, так і за допомогою бортових камер.
У астронавтів місії "Аполлон", які облітали Місяць до них, було значно менше технічних можливостей для дослідження зворотного боку Місяця: деякі ділянки були надто темними й недоступними для спостереження.
Астронавти "Артеміди-2" уже побачили частини місячної поверхні, які до того не бачив жоден інший людський погляд. Рано-вранці в неділю NASA опублікувало знімок, зроблений екіпажем: на ньому видно Місяць із басейном Моря Східного (Mare Orientale). Він розташований на західній околиці півкулі Місяця, яку видно із Землі. Іноді це місце називають Гранд-Каньйоном Місяця.
"Ця місія вперше дозволила побачити весь басейн людськими очима", – заявили в NASA. Раніше цей кратер, що нагадує мішень, фотографували лише орбітальні апарати.

Автор фото, NASA/X
40 хвилин без звʼязку
Коли "Оріон" опиниться за Місяцем, його екіпаж приблизно на 40 хвилин залишиться без зв'язку із Землею – поверхня Місяця заблокує радіосигнали, необхідні для комунікації через мережу Deep Space Network.
Пілот місії Віктор Гловер сподівається, що цей проміжок часу стане моментом єднання для людей на Землі.
"Коли ми будемо за Місяцем і поза зоною зв'язку з усіма, давайте використаємо це як можливість, – сказав він ВВС перед стартом місії. – Давайте молитися, сподіватися, посилати добрі думки й почуття, щоб (Земля. – Ред.) знову вийшла на зв'язок з екіпажем".
На Землі сигнали від "Оріона" приймає станція "Ганхіллі" в Корнуоллі. Вона визначає місцеперебування корабля і передає дані до штаб‑квартири NASA.
"Це перший раз, коли ми відстежуємо космічний корабель із людьми на борту. Ми трохи нервуватимемо, коли він зникне за Місяцем, а потім дуже зрадіємо, коли знову його побачимо – тому що знатимемо, що з ними все гаразд", – розповів ВВС головний технічний директор станції Метт Косбі.
Він сподівається, що в майбутньому таких перерв у зв'язку більше не буде: проблему потрібно розв'язати, оскільки NASA та інші космічні агентства планують створювати бази на Місяці й розширювати дослідження.
"Для сталої присутності на Місяці потрібен повноцінний зв'язок – цілодобовий, навіть на зворотному боці, тому що його теж досліджуватимуть", – зазначив він.
У Європейського космічного агентства вже є можливе рішення: програма Moonlight передбачає створення мережі супутників навколо Місяця, які повинні забезпечити постійний і надійний зв'язок.
За часів місій "Аполлон" зв'язок теж зникав. Напевно, найгостріше це відчув астронавт Майкл Коллінз у 1969 році, коли Ніл Армстронг і Базз Олдрін вийшли на поверхню Місяця, а він залишився сам у командному модулі на місячній орбіті.
Коли його корабель пролітав за зворотною стороною Місяця, зв'язок із астронавтами на поверхні й центром управління зник на 48 хвилин. У 1974 році вийшли його мемуари "Несучи вогонь" (Carrying the Fire), де він описує свої відчуття як "справжню самотність" й "ізоляцію від будь‑якого відомого життя". Водночас, за його словами, він не відчував ані страху, ані смутку: навпаки, радіотиша принесла спокій і полегшення від постійних запитів центру управління.

Автор фото, NASA
Обліт Місяця: розклад
Обліт Місяця транслюватиметься на платформах NASA+, Amazon Prime, Apple TV, Hulu, Netflix, HBO Max і Roku, починаючи з 13:00 EDT (20:00 за Києвом). Окрім цього, NASA веде цілодобову трансляцію на своєму YouTube‑каналі.
О 14:15 EDT (21:15 за київським часом) почнеться підготовка "Оріона" до обльоту, а за пів години астронавти розпочнуть спостереження за Місяцем. Зв'язок зникне орієнтовно о 18:44 EDT (01:44 наступного дня за київським часом).
О 19:02 EDT (02:02 за київським часом) "Оріон" пройде на мінімальній відстані від Місяця – приблизно 6550 км. Астронавти 1960–70-х років пролітали на висоті близько 100 км, але саме відстань, на якій буде "Оріон", дозволить побачити всю сферичну поверхню Місяця, включно з областями обох полюсів.
Через п'ять хвилин після цього, за планом, місія поб'є історичний рекорд, опинившись на відстані приблизно 406 800 км від Землі. Так далеко від рідної планети люди ще не бували.
О 19:25 EDT (02:25 за київським часом) зв'язок із Землею має відновитися – і перед астронавтами відкриється видовище, яке так вразило астронавта Вільяма Андерса у 1968 році: схід Землі.
Світлина сходу Землі над місячною поверхнею, зроблена Андерсом, висіла над ліжком Крістіни Кох, спеціалістки нинішньої місії – і, за її словами, саме через неї вона вирішила стати астронавткою.

Автор фото, NASA
Через ще 10 хвилин астронавтів чекатиме ще одне видовище – сонячне затемнення. У цей момент із точки зору екіпажу Сонце опиниться за Місяцем.
О 21:20 (04:20 за київським) спостереження за Місяцем завершиться.
У неділю рано-вранці центр управління передав екіпажу остаточний список із 30 об'єктів на поверхні Місяця, які необхідно зняти під час обльоту. Найважливіші серед них – це басейн Моря Східного, розташований на межі видимого та зворотного боків Місяця, і кратер Герцшпрунг на зворотному боці, на північний захід від Моря Східного.
Перший кратер утворився приблизно 3,8 млрд років тому внаслідок потужного зіткнення (падіння великого астероїда) і добре зберіг сліди цієї події, включно з кільцевою структурою та складним рельєфом. Другий кратер – більш давня структура, сильно змінена подальшими ударами. Порівняння цих двох кратерів допоможе зрозуміти, як змінюється поверхня Місяця протягом геологічних епох, йдеться на сайті NASA.

Автор фото, NASA/Reuters

























