Масони, “Моссад” і замовні вбивства. Гучний процес у Парижі над членами секретної ложі

30 березня у Парижі розпочався судовий процес у справі "масонської мафії". У цілій низці злочинів — від вимагання до замовного вбивства — підозрюють 22-х людей, зокрема кількох членів масонської ложі "Атанор" із паризького передмістя Пюто.

Поліція вийшла на слід масонів абсолютно випадково.

"Дагомар" та "Абеляр" проти "Моссаду"

Історія розпочалася 24 липня 2020 року, коли мешканець паризького передмістя Кретей відводив свою доньку в дитсадок, пише французьке видання BFM TV.

Він помітив підозрілу автівку, у якій двоє чоловіків удавали, що сплять. Попри спеку, вони були в рукавичках. Молодий батько викликав поліцію.

Поліціянти, які приїхали на місце, одразу заарештували підозрілих осіб. Хтось приклеїв скотчем підробний номерний знак поверх оригінального. Саму машину викрали ще у вересні 2019 року. У салоні поліція знайшла пристрої для стеження, пістолет калібру 9 мм та інші речі.

Один із заарештованих, 28-річний П'єр Бурден, заявив, що вони — співробітники служби зовнішньої розвідки Франції з кодовими іменами "Дагомар" та "Аделяр", які виконують місію.

Їм нібито доручили в інтересах держави "усунути" Марі-Елен Діні, яка буцімто таємно працювала на ізраїльську розвідку "Моссад".

60-річна Діні — мати двох дітей та підприємиця, яка надає послуги коучингу. Вона здивувалася, коли до неї прийшли правоохоронці й розповіли про замах, що готувався проти неї.

З "Моссадом" француженку ніколи нічого не пов'язувало — вона навіть жодного разу не була в Ізраїлі.

"Я почувалася так, ніби перебуваю в Росії. Наче я, сама того не усвідомлюючи, потрапила в якусь навколомафіозну історію", — розповідала Діні французькій газеті Le Monde.

Інший аспект історії Бурдена виявився правдою. У Генеральному директораті зовнішньої безпеки (DGSE, французька зовнішня розвідка) підтвердили, що і він, і його спільник — 25-річний Карл Ено під кодовим ім'ям "Абеляр" — дійсно там служили.

Ось тільки вони охороняли військову базу в комуні Серкот, де навчаються шпигуни і таємні агенти, і керівництво ніколи не доручало їм жодних секретних місій — тим паче тих, що не входять до компетенції DGSE, як-от убивство на території Франції.

"Патологічний брехун"

П'єр Бурден — "Дагомар" — добровільно пішов на службу в DGSE у 2014 році. Перші кілька років керівництво вважало його сумлінним працівником, але невдовзі він розчарувався через відсутність кар'єрних перспектив.

"Він має бути обережнішим, коли виявляє ініціативу, і пам'ятати про свою роль. <…> Командир секції не довіряє йому", — цитує BFM TV оцінку роботи "Дагомара".

"Ти там по 12 годин витріщаєшся в монітори, без телефона, без книжки, нічого не робиш увесь тиждень, без вихідних, як повний ідіот", — так сам Бурден описував свою роботу на базі.

"Дагомар" двічі провалив іспит на офіцерське звання і дістав відмову щодо внутрішнього переведення. Колеги у розмовах зі слідчими описували його як патологічного брехуна.

У 2018 році Бурден познайомився з Янніком Фамом, резервістом DGSE та агентом DGSI — Генеральної дирекції внутрішньої безпеки.

Невдовзі Фам запропонував новому знайомому виконувати таємні місії — нібито в межах роботи на секретний відділ DGSE — і зв'язав його з приватним охоронцем Себастьяном Леруа.

Слідчі знайшли контакти Леруа в телефоні Бурдена. 26 липня 2020 року правоохоронці заарештували Леруа.

Саме Леруа дав Бурдену завдання "усунути" Марі-Елен Діні — начебто за дорученням керівництва DGSE. Він же надав "Дагомару" та "Абеляру" викрадений автомобіль. За вбивство Леруа готовий був заплатити чоловікам 30 тис. євро.

Ще у 2019 році на Діні скоїли напад: невідомі побили її та вкрали комп'ютер. За словами Бурдена, Леруа зізнався йому, що саме він стояв за цим нападом.

Як з'ясувало слідство, Себастьян Леруа працював на Даніеля Больє, колишнього офіцера DGSE та члена масонської ложі "Атанор".

Масони в передмісті Парижа

На лаві підсудних — троє членів ложі "Атанор" (так в алхімії називають спеціальну піч): Жан-Люк Багюр, Фредерік Вальо та Даніель Больє.

"Атанор" заснували у 2008 році. Вона налічує близько 20 осіб. Усі вони суворо дотримуються Давнього й прийнятого шотландського статуту (системи масонських ритуалів, яку розробили на початку XIX століття).

Раз на місяць вони збираються у традиційних чорних сюртуках та білих рукавичках для обговорення філософських питань та "доступу до знань".

Багюр, який мав високий ступінь ("градус" у масонській системі) у ложі, попросив Вальо — колишнього журналіста й власника кількох охоронних підприємств — усунути Марі-Елен Діні.

Справжня причина полягала не в уявному співробітництві жінки з "Моссадом", а в конфлікті ділових інтересів: коучинговий бізнес Діні конкурував із бізнесом Багюра. За вбивство Багюр заплатив Вальо 70 тис. євро (за даними BFMTV — 50 тис.).

Вальо доручив роботу Даніелю Больє. Больє, своєю чергою, найняв Леруа і розповів йому, що це — неофіційна місія розвідки, а Діні — ізраїльська шпигунка.

Леруа передав цю ж інформацію безпосереднім виконавцям — "Дагомару" та "Абеляру".

"Історію про „Моссад“ я вигадав, щоб мотивувати Леруа і змусити його думати, що це державне замовлення", — говорив згодом Больє.

Колишнього поліціянта та співробітника DGSI у відставці Больє заарештували 21 січня 2021 року. Як пише Libération, Больє вів подвійне життя: зразковий сім'янин, який знав свою дружину з 15 років, але з 1992 року мав коханку.

Саме Больє і розповів слідству про роль ложі "Атанор" у цій справі.

Розслідування, що почалося після арешту "Дагомара" та "Абеляра", викрило кримінальну мережу, яка сформувалася навколо Багюра та Вальо.

Діні — не перша їхня жертва; слідство вважає масонів замовниками вбивства автогонщика Лорана Паскуалі у 2018 році.

Гонщик-боржник

Лоран Паскуалі — автогонщик, який брав участь у багатьох престижних змаганнях, зокрема у французькому кубку Порше та "24 годинах Ле-Мана".

Як пише BFM TV, Паскуалі полюбляв жити на широку ногу — навіть коли не мав на це коштів.

Наприкінці 2018 року мати Паскуалі, Жизель, заявила в поліцію про зникнення сина. Пошуки не давали результатів, аж поки у вересні 2019 року грибник не знайшов череп і кістки, закопані на глибині близько 40 см у лісовому масиві в департаменті Верхня Луара. ДНК-аналіз підтвердив: останки належать зниклому автогонщику.

Розслідування смерті Лорана Паскуалі не просувалося, доки поліція не почала допитувати Больє. У 2021 році він зізнався в організації вбивства спортсмена.

З'ясувалося, що ще у 2011 році Паскуалі познайомився із заможною сімейною парою, яка цікавилася автомобілями та перегонами. Подружжя позичило йому 100 тис. євро на розвиток кар'єри. Паскуалі гроші не повернув, а у 2013 році навіть пройшов процедуру банкрутства, щоб не сплачувати борг.

У 2016-му пара познайомилася з Фредеріком Вальо. Він запропонував допомогти знайти автогонщика та повернути гроші. Подружжя заплатило йому 5 тис. євро, а згодом — ще 12 тис.

Вальо доручив пошук Паскуалі Даніелю Больє. Так почалася операція під кодовою назвою "911" — на честь найвідомішої моделі Porsche.

Больє, як завжди, найняв для брудної роботи Леруа. Цього разу він представив автогонщика як "загрозу для французької держави" зі зв'язками в "корсиканському підпіллі".

На допитах Вальо стверджував, що його спільники мали лише стежити за Паскуалі та вкрасти його комп'ютер, але Леруа наполягав: перед ним поставили завдання вбити гонщика.

Восени 2018 року Леруа зі своїм давнім другом Діланом Біледом проникли в гараж Паскуалі, і коли той повернувся додому, вбили його пострілом у серце. Леруа стверджував на допитах, що стріляв Білед, натомість Білед наполягав, що стріляв Леруа. Обидва чоловіки зараз перебувають на лаві підсудних.

Спільники відвезли тіло гонщика в ліс у Верхній Луарі, і Леруа надіслав фотографію Больє. Той, своєю чергою, поінформував про подію Вальо.

Вальо та Больє на допитах наполягали, що не просили вбивати Паскуалі, але розслідування прийняло версію Леруа. Двом масонам висунули обвинувачення у змові з метою підбурювання до вбивства.

Сімейну пару, якій Паскуалі заборгував гроші, звинуватили у причетності до вбивства, яке скоїла організована група, та в участі у злочинній змові.

У чому ще звинувачують масонів із ложі "Атанор"

Загалом Больє доручив Леруа близько десяти завдань, які сам отримав від Вальо.

Крім убивства та замаху на вбивство, угруповання звинувачують у промисловому шпигунстві: слідство вважає, що поплічники Леруа напали на підприємницю на вулиці та викрали її комп'ютер.

У 2019 році вони, за версією слідства, підпалили машину співробітниці Багюра, яка виявила ознаки фінансового шахрайства в його компанії.

Улітку 2020 року Больє отримав завдання вбити "настирливого представника профспілки", яке, проте, не вдалося виконати.

Звинувачують угруповання і в низці нападів.

Судовий процес

У справі фігурують 22 обвинувачених віком від 30 до 73 років. Серед них — четверо членів масонської ложі, четверо співробітників DGSE, троє поліціянтів, шість топменеджерів, охоронець, лікар та інженер. Більшість із них раніше не мали судимостей.

Багюру, Вальо, Больє та Леруа загрожує довічне ув'язнення.

Невідомо, чи зможе Больє свідчити в суді. У січні 2021 року, невдовзі після арешту та перших допитів, чоловіка знайшли у камері в калюжі крові з травмою голови. Ймовірно, він намагався накласти на себе руки — слідчі не виявили ознак того, що до приміщення хтось проникав.

Больє впав у кому, але згодом опритомнів — щоправда, із втратою пам'яті та іншими серйозними проблемами зі здоров'ям.

Суд у Парижі розглядатиме справу протягом трьох місяців — до 17 липня.