Чому всі говорять про нафтову кризу 1970-х і чи прямує світ до чогось гіршого зараз

Блокування важливого водного шляху для світового енергопостачання впродовж місяця викликало попередження про те, що світ прямує до проблем гірших за ті, що були спричинені нафтовою кризою 1970-х років.

Ларс Єнсен, експерт з судноплавства та колишній директор Maersk, розповів BBC, що вплив американо-ізраїльської війни на Іран може бути "значно більшим", ніж економічний хаос, який спостерігався в 1970-х роках.

Його коментарі з'явилися після попередження директора Міжнародного енергетичного агентства Фатіха Біроля на початку цього місяця про те, що світ "зіткнувся з найбільшою глобальною загрозою енергетичній безпеці в історії".

"Це набагато більші шоки від цін на нафту, ніж те, що ми мали в 1970-х роках. Це також більше, ніж шок від цін на газ, який ми пережили після вторгнення Росії в Україну", – сказав він BBC.

Водночас інші експерти твердять: попри те, що закриття Ормузької протоки порушує світові постачання, світ сьогодні є більш стійким ніж пів сторіччя тому.

Що сталося під час нафтової кризи 1970-х?

Нафтова криза 1970-х років "фундаментально відрізнялася" від сучасної, оскільки перший нафтовий шок того часу був "результатом навмисного політичного рішення", – заявила BBC доктор економічних наук Керол Нахле, яка також є головним виконавчим директором Crystol Energy.

У жовтні 1973 року арабські виробники нафти запровадили ембарго проти групи країн на чолі зі США через їхню підтримку Ізраїлю під час війни Судного дня. Ця політика супроводжувалася скоординованим скороченням видобутку нафти.

"Результатом стало майже чотириразове зростання цін на нафту протягом кількох місяців", – каже Нахле.

Це призвело до обмеження продажів пального в основних країнах-споживачах нафти, і, за словами економістки, спровокувало "глобальну економічну та фінансову кризу" з довгостроковими наслідками.

Доктор Тіарнан Гіні, дослідник з Королівського університету в Белфасті, каже, що високі ціни на нафту підживлювали інфляцію по всьому світу, "що означало подальше скорочення підприємств та зростання безробіття".

"За ефектом доміно це мало величезні наслідки, які пошкодили соціальну структуру багатьох країн, викликавши масові страйки, заворушення та зростання бідності, оскільки багато домогосподарств ледве зводили кінці з кінцями", – сказав він.

Як у США, так і у Великій Британії відбувалося падіння економік, що тривали з 1973 по 1975 рік.

Що відбувається під час нинішньої нафтової кризи?

Відтоді як США та Ізраїль розпочали війну з Іраном місяць тому, вузька Ормузька протока фактично закрита для судноплавства.

Це порушило потік нафти, газу та інших важливих сировинних товарів з країн Перської затоки.

Президент США Дональд Трамп спробував різні тактики, щоб відновити потік нафти з Перської затоки, зокрема закликав союзні країни надіслати військові кораблі як ескорт для танкерів і погрожував завдати Ірану сильнішого удару, якщо він не дозволить суднам безпечно пройти через протоку.

Єнсен, який зараз керує консалтинговою компанією Vespucci Maritime, розповів програмі Today на BBC, що значна частина нафти, яка залишила Перську затоку понад місяць тому, все ще надходить на нафтопереробні заводи по всьому світу. Але цей потік незабаром припиниться.

"Тож дефіцит нафти, який ми спостерігаємо, лише погіршуватиметься, навіть якщо Ормузька протока чарівним чином знову відкриється завтра, – каже він. -

Ми зіткнемося з величезними витратами на енергоносії – не лише під час цієї кризи, але й протягом шести-дванадцяти місяців після її завершення".

Чи може нинішня криза бути гіршою ніж шок 1970-х?

Нахле, яка також є генеральним секретарем Арабського енергетичного клубу, каже, що нині ринок нафти є більш диверсифікованим, ніж у 1970-х роках, тоді як загальний обсяг використання нафти також значно зменшився.

Вона вважає, що хоча поточні ціни високі, сьогоднішня криза не така серйозна.

"Хоча об'ємні збої, які ми спостерігаємо, є значними – можливо, одними з найбільших в новітній історії – ринок набагато стійкіший, ніж у 1970-х роках", – вважає економістка. - Він більш диверсифікований, менш нафтоємний і краще оснащений запобіжниками та механізмами реагування на надзвичайні ситуації".

Але Джоел Генкок, директор з досліджень сировинних товарів у Natixis CIB, зазначає, що ще однією важливою відмінністю було те, що криза 1970 року була спрямована на розвинені країни, які мали гроші та "політичну вогневу міць" для її подолання.

Поточна криза в першу чергу впливає на країни, що розвиваються, "яким бракує інституцій, монетарної та фіскальної стійкості для належного управління кризою", додав він.

Побічна шкода енергетичній інфраструктурі також не була фактором кризи 1970-х років, як це відбувається зараз.

Нинішня криза, каже Генкок, "закінчиться лише після деескалації війни".

Сьогодні є деякі відмінності, які працюють на користь світу, включаючи краще розуміння наших економік та збільшення кількості країн, що володіють запасами нафти, каже Тіарнан Гіні.

"Основний ризик полягає в тому, що криза затягнеться, тоді очікування стануть набагато похмурішими, – додав він. - Найкращий сценарій – якомога швидше завершити цей конфлікт і відновити певну подобу стабільності".