"У 10 років у мене була печінка алкоголіка"

У Меган Макгіллін з Північної Ірландії діагностували цироз печінки у віці 10 років. Відтоді минуло 11 років, і дівчина, яка зараз є студенткою медичного факультету, каже, що відтермінувати її потребу в трансплантації печінки їй допомогла фізична активність.

Захворювання печінки у дітей зустрічаються рідко.

Цироз - це незворотне захворювання, яке не можна вилікувати, а багатьом захворюванням печінки, які викликають цироз у дітей, неможливо запобігти.

У випадку Меган лікарі не знають, що спричинило захворювання, але кажуть, що згодом пошкодження її печінки може стати настільки значним, що вона перестане функціонувати.

"Коли мені поставили діагноз, то сказали, що у віці 18 років мені зроблять трансплантацію, але я підтримувала добру фізичну форму", - каже Меган.

"Потім, коли мені було 16-17 років, мені казали, що до 21 року мені точно потрібна буде трансплантація", - розповідає вона.

Коли в листопаді дівчині виповнився 21 рік, трансплантацію їй так і не зробили.

"Я просто продовжувала боротися, тому згодом лікарі перестали говорити про будь-які часові рамки", - каже Меган.

Захворювання печінки, такі як цироз, також можуть призвести до портальної гіпертензії та спричинити збільшення селезінки.

Через це Меган довелося відмовитися від контактних видів спорту, які вона дуже любила. Після цього вона почала займатися веслуванням і демонструвала гарні результати.

Меган каже, що це тримало її у формі: "Хоча мені було важко, цей інтенсивний спорт допомагав мені усі ці роки, тому що я постійно тренувалась і дбала про себе зсередини".

Вона вважає, що саме завдяки цьому її печінка так довго працювала без необхідності у трансплантації.

"Захворювання печінки надзвичайно рідкісні у дітей, тому більшість населення, можливо, не чула про хронічні проблеми з печінкою у дітей", - каже доктор Гіріш Гупте, педіатр із лікарні Бірмінгема, що спеціалізується на захворюваннях печінки.

За його словами, за останні десятиліття спостерігається збільшення випадків хронічних захворювань печінки у дітей - частково завдяки прогресу в тестуванні, але також через вплив довкілля та способу життя.

"Не всім дітям із захворюваннями печінки потрібна трансплантація", - каже він і додає, що подолати більшість хвороб можна за допомогою якісного лікування та здорового способу життя.

"Однак у деяких дітей хвороба печінки прогресує до кінцевої стадії, і їм потрібна трансплантація - або в дитинстві, або, можливо, у дорослому віці", - додає лікар.

"Я вважаю, що підтримання фізичної форми та здоров'я, здорова дієта, запобігання накопиченню жиру в печінці за допомогою здорового харчування відіграють вирішальну роль у підтримці печінки в стабільному стані в довгостроковій перспективі та допомагають відтермінувати або уникнути трансплантації печінки".

"Печінка алкоголіка"

Часто вважають, що цироз печінки викликає тривале зловживання алкоголем.

Хоча ця причина дійсно часто зустрічається серед дорослих, цироз печінки у дітей часто стає наслідком інших захворювань печінки.

Лікарі сказали Меган, що у неї "печінка алкоголіка" - хоча, звісно, у 10 років такого бути не могло.

"Зрозуміло, що я ніколи раніше не вживала алкоголь, і моя мама була приголомшена думкою про те, що лікар може сказати мені, що в мене печінка алкоголіка", - розповіла вона BBC News.

"Це просто показує, що в уявленні людей існує взаємозв'язок між захворюваннями печінки та алкоголізмом", - додала вона.

21-річна Меган ніколи не вживала і не планує вживати алкоголь через те, як він впливає на печінку.

"Пояснити людям"

Меган каже, що люди реагували по-різному, коли вона говорила їм, що не вживає алкоголь через хворобу печінки.

Дехто казав щось на кшталт "Боже, що ж ти таке робила? Як рано ти почала пити, щоб це так сильно вплинуло на печінку?"

За словами дівчини, це дає їй "можливість пояснити деяким людям, що захворювання печінки не обов'язково пов'язане зі вживанням алкоголю чи зловживанням алкоголем".

"Інша нормальність"

Меган каже, що коли їй поставили діагноз, їй було страшно - але вона знала, що зможе жити з цим, хоча й з певними обмеженнями.

"Зовні я виглядаю нормально, я роблю звичайні речі", - каже вона.

"Те, що нормально для мене, відрізняється від "нормальності" моїх однолітків. Я маю певні обмеження - є речі, які я можу і не можу робити".

Хоча вона позитивно дивиться у майбутнє, дівчина розуміє, що з її захворюванням важко мати якісь чіткі плани.

"Я можу прокинутися завтра й мати повністю жовту шкіру, і тоді я знатиму, що моя печінка почала відмовляти, - каже вона. - Зрештою це закінчиться трансплантацією".

"Це може бути завтра, це може бути наступного тижня, за п'ять, за 10 років, я просто не знаю, коли", - говорить Меган.

Вона додає, що коли цей час настане, вона не вагатиметься, оскільки "мати таку можливість отримати орган від когось іншого - це просто неймовірно".

"Донорство органів справді рятує життя, але це все одно може бути страшним рішенням, оскільки ви не знаєте, що станеться", - каже Меган.

"Ви не знаєте, чи буде вам погано, чи прийме орган ваше тіло, чи отримаєте ви якісь вторинні захворювання чи інфекції після операції, оскільки це серйозна операція", - додає дівчина.

"Зараз моя печінка працює. Вона працює не на повну потужність, але щось таки робить", - каже Меган.

"Чим довше моя біологічна печінка, з якою я народилася, залишається в мені - тим краще".