Нотр-Дам: історія найулюбленішого собору французів

Собор Паризької Богоматері - один з найвідоміших символів столиці Франції відтоді, як його побудували 850 років тому.

Нотр-Дам де Парі відігравав ключову роль у видатних історичних подіях. І останнім часом знаменитий собор щороку приваблював 13 мільйонів відвідувачів з усього світу.

Біля Собору Паризької Богоматері розташований знак французького "нульового кілометра" - офіційний центр столиці та позначка, від якої вимірюють усі відстані до Парижа.

У соборі, який є одним із символів католицизму, зберігалися священні реліквії, зокрема терновий вінець, який начебто вдягав Ісус Христос перед тим, як його розіп'яли.

Як почалася історія собору?

Будівництво Собору Паризької Богоматері на острові Сіте в Парижі почалося в часи правління Людовика VII у 1163 році.

Перший камінь готичної споруди було закладено у присутності Папи Римського Олександра Третього. Але будівництво завершили лише у 1345 році.

Під час Столітньої війни (1337-1453) між французами та англійцями Париж разом із собором кілька разів переходив від однієї сторони до іншої.

У грудні 1431 року, через кілька місяців після спалення Жанни д'Арк, в Нотр-Дам де Парі відбулася коронація короля Англії Генріха VI французьким королем. Проте вже в 1436 році внаслідок повстання парижан англійці назавжди втратили французьку столицю.

Саме у Нотр-Дам де Парі у 1920 році канонізували Жанну д'Арк.

Споруду було пошкоджено під час Французької революції у 1790-х роках, коли натовп та революціонери пограбували оздоблення собору, оголосивши його "Храмом Розуму".

У той період знесли голови статуям біблійних персонажів.

Наполеон повернув собор католицькій церкві у 1802 році. За два роки саме у Нотр-Дам де Парі його коронували імператором французів.

Проте вже 1815 року він втратив владу.

Як розповів BBC історик Роберт Томбс, в часи Паризької комуни у 1871 році дехто з радикально налаштованих революціонерів намагався підпалити собор, але їх зупинили місцеві жителі.

"Оскільки в той час пожежні не змогли б загасити полум'я, якби в будівлі почалася пожежа, собор зазнав би ще більших пошкоджень, ніж зараз", - розповів історик.

Літературний герой

Роман Віктора Гюго "Собор Паризької Богоматері", виданий у 1831 році, закріпив назавжди місце собору в популярній культурі.

Книга, яку багато разів екранізували і поставили на сцені як мюзикл, описала незадовільний стан, в якому опинився собор. Це допомогло організувати масштабні реставраційні роботи в середині XIX століття.

На думку історика Роберта Томбса, роман "зробив героєм сам собор і допоміг йому стати всесвітньо відомим".

Перед Першою світовою війною Нотр-Дам де Парі дедалі більше опинявся на фотографіях. Аби побачити прославлений романом Гюго собор, почали приїжджати туристи.

Світові війни

Собору вдалося пережити дві світові війни майже неушкодженим.

1940 року французька армія капітулювала, віддавши Париж німецькій армії без бою.

У серпні 1944 року, після висадки союзників в Нормандії, парижани повстали проти окупації. Поряд з собором відбувалися сутички бійців французького Руху Опору з німецькими військовими та французькими колабораціоністами.

Гітлер віддав наказ знищити місто та основні його релігійні й світські символи в першу чергу. Але німецький комендант Дітріх фон Колітц не виконав наказ і здався в полон разом з гарнізоном. 25 серпня 1944 року у місто увійшли союзники.

Дзвін собору лунав над містом у 1944 році, святкуючи кінець німецької окупації.

Після війни

Після закінчення Другої світової війни собор став свідком багатьох подій французької історії. Тут проходили церемонії прощання з екс-президентами Шарлем де Голлем та Франсуа Міттераном, зустрічі з папами Римськими, а поряд проходили масштабні акції протесту.

Нотр-Дам де Парі вважається однією з найбільш відвідуваних туристами споруд на планеті. Щороку собор відвідують приблизно 13 млн людей.