Податок на OLX, посилки і військовий збір: як ініціативи уряду мають врятувати фінанси України

7-8 квітня парламент має розглянути низку проєктів законів, які Україна зобов'язалася ухвалити, щоб отримати кошти від міжнародних партнерів – передусім, МВФ, Світового банку та ЄС.

В умовах війни, коли половина видатків українського бюджету фінансується за рахунок зовнішньої допомоги, ці кошти є життєво важливими для Києва. Без них вже незабаром Україна зіштовхнеться із браком грошей як на оборону, так і на соціальні виплати, тоді як резервні кошти вже майже вичерпані.

Проте деякі обіцянки, що їх дав уряд, особливо запровадження ПДВ для ФОП, викликали спротив у суспільстві, бізнесі та парламенті, через кризу в якому суперечливі законопроєкти поки що навіть не розглядалися.

Що пропонує уряд цього разу? Яка ймовірність, що Рада на це погодиться? І що буде, якщо Україна не виконає обіцянки перед партнерами і не отримає гроші?

Наскільки все погано із грошима?

Після того, як президент Трамп повернувся у Білий дім у 2025 році, США фактично припинили допомогу Україні, у якій вони вели перед у перший рік війни. Головний тягар фінансової допомоги взяв на себе ЄС.

Усю другу половину минулого року там йшли запеклі дебати про те, звідки брати кошти на допомогу Україні надалі. Планом А було використати заморожені російські активи – приблизно 120 млрд євро. Але через принциповий спротив Бельгії, де зберігається левова частка цих активів, наприкінці року ЄС погодив інше рішення – надати Україні кредит на 90 млрд євро, повернути який вона повинна лише тоді, як Росія сплатить репарації за війну.

Здавалося, що це рішення знімає питання у зовнішньому фінансуванні не лише на 2026, але й на 2027 рік. Але угорський прем'єр Віктор Орбан заблокував надання кредиту до часу, поки Україна не відновить постачання російської нафти до Угорщини нафтопроводом "Дружба", один із об'єктів якого на території України був зруйнований під час російського обстрілу.

Абсурдності ситуації додав і той факт, що за домовленістю, досягнутою на рівні лідерів держав ЄС у грудні минулого року, Угорщина не повинна була брати участь у наданні Україні 90-мільярдного європейського кредиту.

За попередніми очікуваннями, перші кошти за цим кредитом мали надійти Україні у квітні 2026. А до того Київ мав отримувати гроші за механізмом ERA від країн G7 та програмою Ukraine Facility.

Восени 2025 року Київ також попросив МВФ розпочати нову програму, попри те, що стара себе не вичерпала. Саме для цієї програми український уряд взяв на себе низку зобов'язань щодо стабілізації та кращого наповнення бюджету, які втілилися у податкові ініціативи: запровадити оподаткування операцій на цифрових платформах – так званий "податок на OLX", розширити за рахунок "спрощенців" коло тих, хто платить ПДВ, ліквідувати пільги на так звані "посилки з Китаю".

Ці ініціативи викликали спротив у частини бізнесу та в суспільстві, а відтак – і у Верховній Раді, - навіть серед депутатів пропрезидентської більшості. З іншого боку, депутати звертають увагу на те, що змушуючи їх голосувати за нові податки, щоб наповнити бюджет, уряд водночас активно втілює президентські ініціативи – на кшталт кешбеку та окремих виплат, які також коштують бюджету мільярди видатків.

Крім того, ці ініціативи, звісно, не залишаються непоміченими МВФ та іншими міжнародними партнерами.

Але, очевидно, фінансова ситуація України через проблеми із репараційним кредитом ЄС є настільки гострою, що МВФ пішов на унікальний крок: не лише розпочав нову програму співпраці, але й виділив перший транш попри те, що Україна не виконала попередні умови. На початку березня Україна отримала 1,5 млрд доларів.

У МВФ погодилися на пізніше виконання Києвом обіцянки щодо запровадження оподаткування доходів від цифрових платформ, скасування пільги на безмитне ввезення посилок, запровадження ПДВ для спрощенців та продовження сплати військового збору після завершення війни. Тепер ці зобов'язання стали "маяками" у програмі співпраці з МВФ.

19 березня міністерство фінансів оприлюднило законопроєкт, який містив усі вимоги МВФ – так званий "великий податковий закон".

Але вже за 10 днів передумав, і схвалив три окремі проєкти законів, які й подав до парламенту.

Ймовірно, уряд вирішив подавати різні законопроєкти, щоб полегшити ухвалення їх в парламенті або в надії відтермінувати чи дещо змінити якусь із умов під час перегляду програми співпраці з МВФ, вважають у експертному консорціумі RRR4U.

Що у нових законопроєктах

30 березня уряд схвалив пакет із трьох законопроєктів. Вони передбачають зміни до Податкового кодексу України та Закону України "Про банки і банківську діяльність" (останнє потрібно для оподаткування доходів від цифрових платформ та операції електронної торгівлі), а також передбачають продовження сплати військового збору після завершення війни. Законопроєкт про ПДВ для спрощенців уряд поки що не подавав.

В уряді запевняють, що усі норми поданих проєктів "попередньо пройшли численні публічні та робочі обговорення з бізнес-асоціаціями, українськими та міжнародними компаніями, економічними експертами і громадським сектором", а їхні зауваження та пропозиції були враховані.

В Кабміні також твердять, що ці законодавчі пропозиції відповідають європейським практикам, і що ці зміни все одно доведеться впроваджувати в Україні, якщо вона хоче стати членом ЄС.

Перший законопроєкт стосується цифрових платформ (так званий податок на OLX) - українських та іноземних компаній - Bolt, Uklon, Airbnb, Globo, Uber та інших сервісів з надання послуг, продажу товарів, надання в оренду нерухомості чи транспорту тощо.

Зміни передбачають запровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через ці цифрові платформи, починаючи із 2027 року.

При цьому оператори платформ виступатимуть податковими агентами користувачів (наприклад, так, як це робить роботодавець стосовно найманого працівника), - саме вони стягуватимуть податок (5% ПДФО) на доходи фізичної особи на цих платформах та звітуватимуть перед податковою.

При цьому податок за разові, некомерційні продажі особистих чи побутових речей, якщо дохід від таких продажів не перевищує 2 тисячі євро за рік, сплачувати не потрібно.

Крім того, електронні "дошки оголошень", на яких здійснюється тільки реклама або інформування щодо товару або послуги, не підпадатимуть під нове регулювання.

Такий підхід стимулює декларування доходів, спрощує адміністрування податків, дозволяє поступово виводити ці доходи з "тіні" без надмірного податкового навантаження, вважають в уряді.

Передбачено, що зміни почнуть діяти з 1 січня 2027 року.

Другий законопроєкт стосується оподаткування міжнародних посилок з товарами, придбаними на маркетплейсах (дистанційні продажі або так звані "посилки з Китаю") , які нині не оподатковуються, якщо коштують менше 150 євро. Уряд пропонує скасувати цю пільгу з 1 січня 2027 року, і запровадити ПДВ на усі посилки з-за кордону – незалежно від їхньої вартості.

При цьому нарахування ПДВ буде здійснюватися автоматично, та включено у ціну ще на етапі купівлі товару на маркетплейсі.

Як і у випадку з "податком на OLX", відповідальними за нарахування та сплату ПДВ будуть оператори електронних торгових платформ. Якщо цього з якихось причин електронна платформа продала товари без ПДВ, логістичний оператор матиме можливість доставити такі товари одержувачу, взяти з нього відповідну суму ПДВ і перерахувати цю суму вже безпосередньо до бюджету.

В уряді відзначають, що вже працюють "з дотичними до цього процесу операторами задля забезпечення впровадження максимально зручного для громадян сервісу".

Важливо, що некомерційні відправлення - подарунки чи речі для особистого або сімейного користування - вартістю до 45 євро оподатковуватися не будуть.

Третя податкова новація стосується продовження сплати військового збору впродовж трьох років після року, у якому буде скасований воєнний стан. Головна мета - фінансування післявоєнного відновлення України.

Уряд пропонує такі ставки цього податку: 5% для фізичних осіб, 10% для ФОП І, ІІ та ІV групи на єдиному податку та 1% для ФОП ІІІ групи на єдиному податку.

Загалом, за задумом уряду, ці податкові зміни сприятимуть детінізації економіки та дозволять "виконати міжнародні зобов'язання України як країни-кандидата на членство в ЄС та ОЕСР, а також в межах програми співпраці з МВФ".

Яка ймовірність, що їх ухвалять?

"У нас дійсно критична ситуація з бюджетом. І нам треба шукати вихід", - каже депутат від "Слуги народу" та член парламентського комітету з питань фінансів Андрій Мотовиловець, який "відповідає" за подані до Ради законопроєкти, важливі для співпраці з міжнародними партнерами.

За його словами, на 7-8 квітня на голосування будуть виставлені проєкти законів, що передбачені співпрацею з МВФ, Світовим банком та за програмою Ukraine Facility.

"Ми будемо намагатися проголосувати усі готові другі читання, та усі перші читання. 28-29 квітня ми будемо голосувати усі другі читання, які будуть організовані", - пояснив депутат.

"Тут зараз вже не про політику, - мені відверто досить страшно від того, що відбуватиметься, якщо ми не проголосуємо і не отримаємо кошти", - каже Мотовиловець.

Він оцінює втрати України від невиконаних зобов'язань у 7,4 млрд євро, і лише за Ukraine Facility – у 4 млрд євро.

Щодо намірів запровадити ПДВ для ФОП, то, як каже Мотовиловець, зараз депутати не готові за нього голосувати, "тому що ми хочемо мати розрахунки впливу" - на яку кількість людей може вплинути ухвалення відповідного рішення. З іншого боку, час покаже, чи "буде політична воля його подавати" з боку уряду.

Водночас депутат з того ж фінансового комітету, але від опозиційного "Голосу", Ярослав Железняк зазначає, що саме з боку уряду депутати бачать "нерозуміння критичності ситуації". Про це, на думку Железняка, свідчить "роздавання грошей" - урядові ініціативи, часто запроваджені з подачі президента на кшталт кешбеку за імпортне пальне.

"Грошей у бюджеті залишилось максимум до червня….ресурсу підняти військовим зарплати немає….треба терміново піднімати податки! - І той самий уряд: "Роздати всім по 1500 грн на 20 млрд грн!" - дивується логіці уряду депутат.

З іншого боку, вважає Железняк, дещо схибили і міжнародні партнери України – "дали слабинку, і тепер виконання маяків не сприймається як щось серйозне".

Депутат прогнозує, що "якщо в Раді якось вирішиться політична криза (або скоріше буде знайдено дуже тимчасове рішення)", то шанси є у двох законів: про подовження сплати військового збору та про оподаткування платформ, але "без податку на OLX", від якого цей законодавча ініціатива й отримала свою назву.

При цьому Ярослав Желєзняк депутат звернув увагу на ще одну колізію щодо оподаткування доходів, отриманих на цифрових платформах. Вона стосується такої платформи OnlyFans.

"Як тільки буде впроваджений обмін (податковою інформацією – Ред.), то у нас по кримінальній статті попадає купа громадян, які заробляють на цій платформі, - написав Железняк у своєму телеграм-каналі. - І у президента було мільйон шансів як раз підтримавши декриміналізацію порно, отримати хоч якусь підтримку молодої аудиторії…. Але він сам проти цього закону. А я проти історії, коли ми одночасно просимо сплатити податки і хочемо за це відправити у вʼязницю".

А от у перспективи схвалення законопроєкту про оподаткування посилок депутат не дуже вірить.

Вже очевидно, що проти цього закону у запропонованому вигляді виступатиме і бізнес. Зокрема, як написав у фейсбук власник компанії "Нова пошта" Володимир Поперешнюк, оподаткування всіх міжнародних посилок вартістю до 150 євро завдасть удару по економіці, вартості життя українців та негативно вплине на роботу українських виробників та ритейлерів.

Поперешнюк нагадав, що наразі українці мають можливість купувати вітчизняні та імпортні товари в українському ритейлі, інтернет-магазинах чи глобальних маркетплейсах і від цього загальні обсяги продажів зростають у всіх них, що дозволяє економіці розвиватися.

"Та оподаткування посилок збільшить витрати українців на імпортні покупки. І це вплине і на внутрішній ринок. Якщо просто – від подорожчання покупок за кордоном у наших людей залишиться менше грошей на покупки в українських виробників та наш ритейл!", - вважає Поперешнюк.

Його аргументи – лише один із прикладів різноманіття поглядів лише на один із проєктів складних законів, що їх має розглянути парламент.

Загалом, за інформацією Ярослава Железняка, щоб виправити ситуацію, що склалася у фінансовій співпраці з міжнародними партнерами, депутати мають розглянути не лише три податкових законопроєкти "під МВФ", але й чотири законопроєкти, пов'язані зі Світовим банком, та понад 10 законопроєктів, пов'язаних із Ukraine Facility, які почали "пробуксовувати" ще у 2025 році, задовго до того, як в парламенті заговорили про політичну кризу.

На скільки вистачить грошей?

За підрахунками експертного консорціуму RRR4U, у 2026 році Україні потрібно 52 млрд доларів зовнішнього фінансування, і доступ до більшості цих коштів напряму залежить від співпраці з МВФ.

"Ми отримали лише 1,5 млрд від МВФ – і це єдина гарна новина – далі все сумно", - каже Олександра Бетлій із Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

І справа не лише у МВФ, "маяки" якого Київ і надалі продовжує не виконувати.

Станом на початок квітня Верховна Рада не ухвалила жодного з чотирьох законів, необхідних для отримання 3,35 млрд доларів від Світового Банку. Відставання є і за програмою ЄС Ukraine Facility, яка передбачала виділення Україні 50 млрд євро "в обмін" на реформи.

Проте за підсумками 2025 року Україна не виконала 14 індикаторів програми на загальну суму понад 3,9 млрд євро, причому найбільша їх частка припала на останній квартал минулого року. Невиконані умови переважно стосуються зобов'язань щодо реформи правосуддя, енергетичного ринку, дерегуляції економіки. Ця практика продовжилася і у 2026 році - за I кварталі цього року Україна виконала лише один індикатор із восьми.

"Ми поки що не виконуємо те, що пообіцяли, при чому пообіцяли не так давно", - каже Бетлій.

За підрахунками економістів RRR4U, якщо Україна й надалі не виконуватиме власні обіцянки, і через це партнери не надаватимуть гроші, дефіцит може перевищити 30 млрд доларів, і тоді коштів у бюджеті вистачить лише травня, а за кращого сценарію, якщо депутати почнуть голосувати хоча б закони за Ukraine Facility, — до середини літа.

"Це означає, що у разі, як міністерство фінансів застосує усі доступні інструменти – відтермінування видатків, внутрішні запозичення, сплату наперед дивідендів від державних компаній – це максимум дасть нам можливість протриматися до травня, - застерігає Богдан Слуцький з Центру економічної стратегії. - Ми поставимо під загрозу і оборону, і фінансування соціальних видатків".

Як виглядає фінансування усіх необхідних видатків під час війни без допомоги партнерів вже показали перші три місяці цього року, коли Україна витратила практично увесь запас коштів з Резервного фонду.

Спочатку про це повідомили депутати, а згодом міністерство фінансів підтвердило, що станом на 30 березня на невідкладні потреби вже витратили 47,5 млрд грн. Загалом увесь Резервний фонд на 2026 рік складав 49,4 млрд грн.