Унабомбер. Як найвідомішого терориста викрив його власний твір

Теодор Качинський, відомий як Унабомбер, тероризував суспільство і заплутував слідство майже два десятиліття. BBC розповідає, як "геніальний" математик самотужки "проклав шлях до свого арешту" 30 років тому.

3 квітня 1996 року федеральні агенти США оточили віддалену дерев'яну хатину в лісах Монтани. Вони вивели звідти Теодора "Теда" Качинського, чоловіка з розпатланим волоссям, до того часу відомого громадськості лише як фігура в капюшоні та темних окулярах з плаката "У розшуку".

Майже 18 років Унабомбер був одним із найбільш розшукуваних злочинців США, таємничою людиною, яка надсилала примітивні посилки-бомби поштою без чіткого мотиву та схеми.

Зрештою, він потрапив у пастку через власні твори. Дві великі американські газети погодилися опублікувати його антитехнологічний маніфест, якщо він пообіцяє більше не вбивати.

Його характерні слова вперше розпізнала дружина його брата, з якою він навіть ніколи не зустрічався. Як зазначив Крішнан Гуру-Мурті з BBC Newsnight, "науковець, який залишив університет і оселився у простій хатині, самотужки проклав шлях слідчіх до своїх вхідних дверей".

Пошуки Унабомбера розпочалися у травні 1978 року, коли до Північно-Західного університету в Іллінойсі надіслали поштою примітивну саморобну бомбу, а майже через рік відбувся другий напад.

У листопаді 1979 року бомба, яку він надіслав поштою, вибухнула на борту рейсу American Airlines. Хоча вона не спрацювала належним чином, 12 людей звернулися до медиків через отруєння димом.

Оскільки його цілями, ймовірно, були університети та авіакомпанії, ФБР придумало кодову назву УНАБОМ (від слів університет та бомбардувальник).

Протягом наступних років він скоїв ще 13 нападів, використовуючи дедалі складніші бомби та вбивши трьох людей. Серед них власник магазину прокату комп'ютерів Г'ю Скраттон, рекламний менеджер Томас Моссер та лобіст деревообробної промисловості Гілберт Мюррей.

Оскільки його цілі були по суті випадковими, а бомби виготовлені зі звичайних предметів, як-от шматки дерева та шнури від ламп, у слідчих було мало зачіпок.

Слідчий ФБР Кріс Роней назвав його "бомбардувальником з перероблених матеріалів". У 1996 році він розповів BBC: "Він нишпорить у сміттєвих баках та контейнерах і знаходить там речі, з яких щось створює як неандерталець".

Щоб виправдати своє насильство, у квітні 1995 року Унабомбер надіслав New York Times та Washington Post гнівний маніфест обсягом 35 000 слів під назвою "Індустріальне суспільство та його майбутнє".

У зверненні він стверджував, що сучасне життя підриває людську свободу та гідність, і заявив, що лише демонтаж технологічних систем може запобігти подальшій психологічній та соціальній шкоді.

Він пообіцяв припинити вбивати людей, якщо його маніфест опублікують дві найпрестижніші газети країни.

Видавець The Washington Post Дональд Грем сказав BBC у 2016 році: "Перше занепокоєння було очевидним. Якщо ви піддастеся цій вимозі та погодитеся надрукувати цей документ, чи може це спровокувати інших друкувати схожі звернення?"

Спеціальний агент ФБР Террі Терчі розповів BBC, що слідчі спочатку вважали, що публікувати маніфест - це погана ідея, "бо він був надто далеким від реальності", але потім передумали.

Вони подумали, що якщо маніфест опублікують, хтось майже напевно впізнає голос, який стоїть за ним, "адже ці слова такі пристрасні".

Після трьох місяців складних роздумів, за порадою ФБР, керівники газет опублікувати есе Унабомбера. Багато американців дивувалися, чому злочинцю, чиє зображення в капюшоні виглядало з багатьох плакатів ФБР, дали те, що вони вважали подарунком для будь-якого терориста: публічну платформу для поширення своїх поглядів.

ФБР пропонувала 1 мільйон доларів за інформацію, яка допоможе ідентифікувати та засудити Унабомбера.

Заснована в 1993 році, безкоштовна гаряча лінія 1-800-701-BOMB отримала понад 50 000 наводок. З усіма новими підказками, що містилися в маніфесті, образ таємничого терориста ставав все чіткішим.

"Можливо, до падіння Унабомбера призвело його его", - сказав Гуру-Мерті в програмі BBC Newsnight.

"Окрім ідей, викладених у маніфесті, з його листів до відомих вчених ставало все більше відомо про його академічну освіту". Спеціальна група ФБР UNABOM склала список із 200 серйозних підозрюваних. П'ятьох з них взяли під постійне спостереження - всі з них у Північній Каліфорнії, де, на думку детективів, переховувався терорист.

Прорив у справі стався з несподіваного джерела – громадянки США, яка відпочивала у Франції зі своїм чоловіком Девідом Качинським.

Лінда Патрік, професорка філософії, прочитала серію статей про Унабомбера в International Herald Tribune, англомовній газеті, яку видають у Парижі.

У 2016 році вона розповіла BBC: "Майже через день я переглядала ці статті, чухала потилицю та казала: "Ого, це схоже на брата Дейва".

В одному звіті згадувалися теслярські навички підозрюваного. В іншому описувалася його відраза до технологій. В інших перераховувалися міста, де вибухали бомби – і це були місця, де, як вона знала, жив або працював брат Девіда.

За її словами, всі ці збіги стало неможливо ігнорувати. Їй довелося поставити незручне запитання своєму чоловікові: "Чи можливо, що Унабомбер - це твій брат?".

Девід не вірив, що це може бути правдою, сказала Патрік, але коли він прочитав маніфест, він був приголомшений.

"Дейв сидів і дивився на екран комп'ютера, – розповідає його дружина. - Я бачила, як він читає першу сторінку, і його вираз обличчя радикально змінився".

Це був жахливий сценарій, розповів Девід BBC. "Я буквально думав про можливість, що мій брат був серійним вбивцею, найбільш розшукуваною людиною в Америці, можливо, в усьому світі", - сказав він.

Дилема родини була гострою. Якби вони мовчали, їхня бездіяльність могла б призвести до ще більших смертей. Але якщо Тед виявився би Унабомбером, йому загрожувала смертна кара. Девід сказав: "Як це буде - прожити решту свого життя з кров'ю брата на руках?"

У 17-річному полюванні на Унабомбера Теодор Качинський був підозрюваним у справі номер 2416.

Агент ФБР доктор Кетлін Пакетт розповіла в програмі BBC "Історія свідків" у 2025 році: "У Чикаго в сімейному будинку була скриня, яку зберігала їхня мати, і в скрині ми знайшли оригінальну рукописну версію маніфесту". Це було есе, написане Качинським у 1971 році, яке містило багато тих самих ідей.

Слідчі зібрали достатньо доказів для видачі ордера на обшук дерев'яної хатини Качинського в глушині, де він жив без проточної води та електрики.

За словами Пакетт, "хатина була повна доказів. Це була золота жила". Серед знахідок були компоненти бомби; 40 000 сторінок рукописних щоденників з детальним описом експериментів з бомбами та розповідей про злочини Унабомбера; а також готова до відправки поштою нова бомба.

Від вундеркінда до аутсайдера

Брат Качинського, Девід, був шокований, коли побачив новину про арешт.

У 2006 році він розповів Всесвітній службі BBC: "Його вивели з хатини двоє федеральних маршалів, і він справді виглядав жахливо. Занедбаний, в лахмітті, не мився місяцями. А потім чути, як його описують як серійного вбивцю, терориста? Інформація, яку мали люди, не відповідала моїм спогадам про Теда, знаєте, милого маленького хлопчика, який був моїм старшим братом".

Невдовзі стало відомо про юність та минуле Качинського.

Будучи математичним вундеркіндом з IQ 167, він перестрибнув через два класи і у 16 років вступив до Гарвардського університету. Після закінчення навчання у 20 років він вступив до Мічиганського університету. За словами його колишнього професора Пітера Дюрена: "У нього було багато гарних ідей, він був дуже оригінальним математиком, і завдяки дисертації він отримав роботу в Берклі і, здавалося, мав блискучу кар'єру в математиці".

Але щось змінило світогляд Качинського, сказав Гуру-Мурті. "Він повстав проти дисципліни, в якій досяг успіху, і протягом двох років покинув академічну діяльність. Він жив деякий час у Юті, переїхав до Монтани, розпочавши сільське ізольоване життя в невеликому містечку з тисячею мешканців".

Було очевидно, що він мав "винятковий розум", продовжив Гуру-Мурті. "Але якщо слідчі мають рацію, все це лише підживило лють людини, яка перекреслила все, чим була його робота".

Качинського засудили до довічного ув'язнення без права на дострокове звільнення в 1996 році. Він провів наступні три десятиліття у в'язницях по всій території США, переважно у федеральній в'язниці Supermax у Флоренції, штат Колорадо.

Хоча психіатр, який проводив з ним співбесіду у в'язниці, поставив йому діагноз параноїдної шизофренії, Качинський стверджував, що завжди точно знав, що робить.

"Впевнений, що я психічно здоровий", - сказав він в інтерв'ю журналу Time у 1999 році.

Страждаючи від погіршення здоров'я, Качинський покінчив життя самогубством у 2023 році у віці 81 року.