Перша жінка-космонавт Китаю повернулась на Землю

Лю Ян

Автор фото, AP

Підпис до фото, Лю Ян, яка до польоту тренувалась всього два роки, стала наймолодшою серед космонавтів місії

Перша жінка-космонавт Китаю разом з двома іншими членами екіпажу космічної капсули "Шеньчжоу-9", відправленої на орбіту 16 червня, успішно повернулась на Землю.

Кадри із приземленням капсули у автономному регіоні Внутрішня Монголія транслювало державне телебачення.

За час двотижневої місії майор китайських військово-повітряних сил Лю Ян та її колеги Цзин Хайпен і Лю Ван досягли орбітального космічного модуля "Тяньгунь-1" та провели на ньому серію наукових експериментів.

Запуску "Шеньчжоу-9" передував запуск безпілотної "Шеньчжоу-8", який відбувся минулого року. Протягом місії вдалося випробувати технології, необхідні для стиковки з "Тяньгунь-1".

Ця місія має відіграти важливу роль у рамках намірів Китаю побудувати власну космічну станцію до 2020 року.

Прем'єр Держради КНР Вень Цзябао назвав місію "повноцінним успіхом".

"Це черговий видатний внесок китайського народу у зусилля людства, спрямовані на дослідження та використання космосу", - заявив він.

Лю Ян назвала модуль "Тяньгунь-1" "своєю домівкою у космосі" та додала, що, як і її команда, дуже пишається своєю нацією.

Ручна стиковка

Основним завданням місії, з якою екіпаж "Шеньчжоу-9" успішно впорався, було випробувати ручну стиковку з космічним модулем - для цього команді треба було від'єднати капсулу від модуля, відлетіти на певну відстань та скерувати апарат назад до "Тяньгунь-1".

Спочатку капсулу під'єднали до орбітального модуля автоматично.

Процедуру, яка передбачала об'єднання двох орбітальних кораблів, кожен з яких рухається з величезною швидкістю, вперше освоїли американські та радянські космонавти у 1960-х роках.

Як повідомила державна інформагенція "Сіньхуа", на момент приземлення усі троє члени екіпажу перебували "у доброму здоров'ї".

Як і 33-річна Лю Ян, 42-річний Лю Ван летів вперше. Саме він керував ручною стиковкою.

Для Цзина Хайпена це був другий космічний політ – у 2008 році він брав участь у запуску "Шеньчжоу-7". Під час цієї місії відбувся перший вихід Китаю у відкритий космос.

"Тяньгунь-1" вважають дуже серйозним кроком Пекіна до його мети побудувати велику космічну станцію, в яку зараз влада Китаю вкладає мільярди доларів.

Планується, що така станція важитиме 60 тонн, що набагато менше 400-тонних станцій, якими керують США, Росія, Європа, Канада та Японія, але присутність у космосі буде знаком серйозного досягнення Китаю.