Людина знову летить до Місяця. Головне про запуск NASA місії "Артеміда-2"

У середу NASA сподівається відправити з космодрому на мисі Канаверал першу за 54 роки експедицію астронавтів до Місяця.

Проте висадки на поверхню супутника Землі поки що не буде: за програмою експедиції "Артеміда-2" четверо астронавтів облетять Місяць і через десять днів повернуться на Землю.

Висадка на Місяць планується у 2028 році – і потім, регулярно відправляючи експедиції на супутник Землі, NASA планує збудувати там постійну базу.

У вівторок, на останньому зі щоденних брифінгів про майбутній політ, представники NASA заявили, що до нього вже все готово.

Якщо не завадить погода – хмари чи сильний вітер (або технічні несправності), – гігантська ракета Space Launch System з кораблем "Оріон" стартує 1 квітня о 18:24 за місцевим часом (00:24 четверга за Києвом).

Якщо спроба старту в середу не вдасться, NASA готове здійснити нові – вікно для цього залишатиметься відкритим ще протягом шести днів.

Як зазначає кореспондент BBC в Білому домі Бернд Дебюссман-молодший, у разі успіху програма "Артеміда" додасть політичних балів адміністрації Трампа, на певний час об'єднає всіх американців у гордості за свою країну, а також дасть Сполученим Штатам додаткову перевагу перед Китаєм у космічній гонці загалом і в потенційній боротьбі за корисні копалини Місяця зокрема.

У довшій перспективі база на Місяці, за планами NASA, має стати трампліном для польоту людини на Марс.

Особистий проєкт Трампа

Американські астронавти вперше висадилися на Місяць у липні 1969 року, а востаннє злітали туди у 1972-му.

Після цього про повернення на Місяць говорили неодноразово, але саме Дональд Трамп під час свого першого президентського строку запустив програму відправлення людини на сусідні небесні тіла.

Щоправда, підписана ним у 2017 році "Директива номер один про космічну політику" спершу передбачала відправлення астронавтів одразу на Марс.

На другому терміні фокус змістився на Місяць.

У грудні минулого року Трамп підписав указ, згідно з яким США мають повернутися на Місяць у 2028 році і збудувати там постійну базу до 2030 року.

Конкуренція з Китаєм

Ракета вже кілька днів перебуває на стартовому майданчику і готується до запуску.

В епоху перших польотів на Місяць США боролися за першість у космосі та престиж на Землі з Радянським Союзом. Тепер їхній головний конкурент – Китай. Пекін планує відправити тайконавтів на Місяць у найближчі роки.

У тому останньому космічному указі Трампа Китай як суперник у місячній гонці не згадувався, але глава NASA Джаред Айзекман говорить про це суперництво відкрито.

"Ми маємо справу зі справжнім геополітичним суперником, який кидає виклик першості США в космосі, – сказав Айзекман 24 березня. – Цього разу наша мета – не прапори й сліди на поверхні. Цього разу наша мета – залишитися. Америка більше ніколи не віддасть Місяць".

"Місячна лихоманка"

Початок освоєння Місяця може у віддаленій перспективі принести й величезну економічну вигоду.

Про це, зокрема, сказав колишній глава NASA Шон О'Кіф в інтерв'ю BBC.

"Ми багато років думали, що це просто клубок пилу, а потім з'ясували, що там є значна кількість гелію-3", – сказав він, пояснивши, що цей ізотоп гелію в перспективі може стати термоядерним паливом у реакторах майбутнього – компактних і з тривалим строком служби.

Крім того, на Місяці є рідкісні метали, такі як літій, платина та інші, а вони необхідні у виробництві земної електроніки. Нині на ринку цих металів домінує Китай, що дуже непокоїть адміністрацію Трампа.

Скільки можуть коштувати всі ці корисні копалини Місяця, наразі невідомо, але це може бути абсолютно гігантська сума. Гелій-3, якого дуже мало в земній атмосфері, зараз коштує близько 20 млн доларів за кілограм.

Клейтон Своуп, колишній співробітник відділу науки і технологій ЦРУ, нині аналітик американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, говорить, що однією з цілей програми "Артеміда" якраз і є точніше з'ясувати, що може дати Місяць.

"Ми поки що не можемо повісити на Місяць цінник у доларах, але від суперництва і конкуренції з Китаєм тут нікуди не дітися", – сказав він BBC.

Відчуття гордості та єдності

Покоління Дональда Трампа на власні очі бачило, як Ніл Армстронг у липні 1969 року зробив перший крок по поверхні Місяця. Цей історичний момент назавжди закарбувався в їхній колективній свідомості.

Водночас усередині країни, у США, тоді панував політичний розбрат. Американські солдати гинули в непопулярній війні у В'єтнамі. Боротьба за громадянські права була в самому розпалі. Дуже свіжою була пам'ять про вбивства Мартіна Лютера Кінга та Роберта Кеннеді, що сталися у 1968 році. А в Білому домі сидів Річард Ніксон, президент, ставлення до якого розколювало американське суспільство.

І при всьому цьому від 125 до 150 млн американців – до трьох чвертей населення країни – у той момент як один дивилися трансляцію висадки членів екіпажу "Аполлона-11" на Місяць і всі разом пишалися своєю країною.

Тепер США знову розколоті, знову воюють – і, як дехто припускає, знову саме політ до Місяця може дати американцям можливість знову відчути себе єдиною і гордою нацією.

"Космос – це одна з небагатьох сфер, на досягнення в якій американці різної політичної орієнтації можуть дивитися й радіти разом, – каже фахівчиня з космічної тематики з аналітичної Ради міжнародних відносин Естер Бріммер. – Більшість американців бачать привід для гордості у своїй космічній програмі, її соціальний вплив такий, що вона загалом об'єднує людей".