Українські атаки обвалили експорт балтійських нафтових портів удвічі. Як це вдарить по бюджету Росії

Українські атаки серйозно порушили роботу найважливіших нафтових портів Росії – Усть-Луги та Приморська. Експорт нафти та нафтопродуктів із них наприкінці березня впав на 53%, повідомили BBC у фінському "Центрі досліджень енергетики та чистого повітря".

У той час, як останні кілька тижнів ціни на нафту, у тому числі російську Urals, перебувають на максимальних значеннях за багато років, українські атаки на балтійські порти, ймовірно, завадять російській владі заробити на нафтовому бумі.

Україна у березні активізувала атаки безпілотників на російську інфраструктуру експорту нафти, вразивши три найбільші порти, орієнтовані на західні ринки - Новоросійськ на Чорному морі, а також Приморськ та Усть-Лугу на Балтиці.

За останні півтора тижні березня, коли удари українських безпілотників особливо посилилися, обсяги відвантаження нафти у трьох портах скоротилися на 28% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, підрахували у Центрі досліджень енергетики та чистого повітря (CREA).

Особливо постраждали Приморськ та Усть-Луга. Через них, за оцінкою "Київської школи економіки", проходить близько половини всього російського експорту нафти та нафтопродуктів.

З 23 по 30 березня відвантаження нафти та палива у балтійських портах скоротилися на 53% порівняно з минулим роком, підрахували у CREA.

В Усть-Лузі, в якій найбільше постраждав порт, за останні дев'ять днів березня експорт російської нафти впав на 74%. Відвантаження нафти в Приморську також значно скоротилося - на 32% за той же період.

У CREA зазначають, що 26 та 27 березня в жодному з основних балтійських портів не відвантажували нафту. Це перший випадок від початку повномасштабного вторгнення Росії до України, коли порти не завантажували нафту два дні поспіль.

Згідно з даними компанії Vortexa, що аналізує світові ринки, експорт сирої нафти та палива з портів Балтійського моря з 23 по 30 березня скоротився на 80% порівняно з попереднім тижнем.

У Kpler BBC сказали, що не стежать активно за інфраструктурою в портах, тому не можуть оцінити масштаб руйнувань, але аналітики компанії бачать, що в Усть-Лузі на 7 квітня навантаження практично повністю припинилося, а після атаки 26 березня пішло лише кілька вантажів.

Хвиля атак по балтійських та чорноморських портах

Судячи з повідомлень ЗМІ та провоєнних телеграм-каналів, а також супутникових знімків, з 23 березня по 8 квітня порт Приморськ атакували щонайменше три рази, востаннє - 5 квітня.

На останньому знімку від 2 квітня видно, що деякі резервуари ще димляться.

Усть-Луга за той же період потрапила під вогонь щонайменше п'ять разів, і, судячи з супутникових знімків та даних моніторингу пересування танкерів, збитки її інфраструктури сильніше позначилися на трафіку суден.

Наприкінці березня порт п'ять днів поспіль не відвантажував нафту та нафтопродукти, за даними CREA.

Востаннє Усть-Лугу атакували 7 квітня, за повідомленнями в українських та російських телеграм-каналах, але жодних нових слідів термічної активності на сервісі моніторингу пожеж NASA Firms не з'явилося.

Останнім із великих портів постраждав нафтоналивний термінал Шесхаріс у Новоросійську, який українські дрони атакували у ніч проти 6 квітня.

Після атаки, за даними Reuters, він припинив експорт нафти на невизначений термін. Росія стверджує, що противник цілився в об'єкти "Каспійського трубопровідного консорціуму" (КТК), що належать до консорціуму нафтогазових компаній з Росії, Казахстану та інших країн. При цьому казахстанське Міненерго в той день заявило, що експорт КТК триває в штатному режимі.

На супутниковому знімку Copernicus Sentinel від 6 квітня можна розглянути можливу нафтову пляму, що тягнеться від військово-морської бази в Новоросійську. А на Шесхаріс, який розташований нижче за неї, не видно жодного судна на причалі.

Після минулої атаки, 2 березня, за даними Reuters, Шесхаріс зупиняв відвантаження на п'ять днів.

Судити про нові пошкодження цих об'єктів складно через густі хмари на доступних супутникових знімках.

6 квітня Україна запропонувала Росії тимчасово припинити атакувати енергооб'єкти один одного. Кремль поки що офіційно не відповів на цю пропозицію, але в ніч на 8 квітня воєнкори повідомляли, що російські безпілотники атакували нафтобазу під Харковом.

Тимчасова підтримка для російського бюджету

Росія – бенефіціар нинішньої ситуації, вважають у Kpler. Зростання цін на нафту продовжує фінансові можливості Кремля воювати з Україною. Цього року РФ зіткнулася з фінансовими проблемами: дефіцит бюджету наприкінці березня перевищив 4,5 трлн руб., а влада заговорила про необхідність скорочувати витрати бюджету.

Через війну США та Ізраїлю проти Ірану Росія отримує додатково по 150 млн доларів на день від продажу нафти, підрахувала газета Financial Times.

Підвищення середньомісячної ціни нафти на десять доларів приносить російським експортерам додатково 2,8 млрд доларів, з яких держава отримує 1,63 млрд податків, підраховував експерт "Берлінського центру Карнегі" Сергій Вакуленко.

Приблизні розрахунки показують, що щодня це становить додаткові 54 млн. доларів надходжень до бюджету. Уряд Росії може розраховувати на додаткові 1,3-1,9 млн. доларів лише за перші 12 днів війни на Близькому Сході, підрахував Вакуленко. За весь місяць російська влада могла б отримати 3-5 млрд доларів.

Однак ці гроші надійдуть до бюджету не зараз. Дані відстеження вантажів від компанії Kpler показали, що значна кількість російської нафти перебуває в морі на танкерах. Зростання світових цін переноситься в розрахункову вартість Urals із затримкою в приблизно три місяці.

Поки що нафтові доходи Росії зменшуються: за останній тиждень березня вони скоротилися більш ніж на мільярд доларів порівняно з попереднім тижнем, підрахував Bloomberg 31 березня. Якби не війна в Ірані і зростання цін, що послідувало за нею, падіння було б сильніше.

Російська Urals, попри зростання цін, продовжує котируватися зі знижкою до Brent через санкції проти "Роснефті" та "Лукойлу", які США запровадили восени минулого року.

2 квітня, наприклад, ціна Urals досягла 116 доларів за барель - це максимум за 13 років, повідомляв Bloomberg, за даними агентства Argus. Знижка до Brent склала близько 27 доларів.

Попри всі знижки, ціни Urals зараз набагато вищі за закладену в бюджеті ціну на нафту в 59 доларів за барель.

Проте в середу ввечері Brent продавався на рівні 94 долари за барель - після заяв президента США Дональда Трампа про мирну угоду з Іраном нафта різко подешевшала. Якщо знижка зберігається, то ціни на Urals мали впасти нижче за 70 доларів за барель. Агентство Argus не змогло оперативно надати BBC дані про ціни на російську нафту.

Оцінити миттєву вигоду для Росії від цін на нафту складно, сказав BBC професор Університету Помпеу Фабра в Барселоні Рубен Єніколопов.

По-перше, все, що Росія заробляє понад ціни на нафту, закладену до бюджету, йде в запаси за так званим бюджетним правилом (воно служить для поповнення резервів). По-друге, щоб профінансувати дефіцит бюджету, ціни на нафту мають триматися вище за сто доларів до кінця року, вважає Єніколопов.

Найголовніше питання, відповіді на яке не знає ніхто, - скільки триватиме невизначеність, пов'язана як з війною в Перській затоці, так і з атаками на російську нафтоекспортну інфраструктуру, пояснює економіст.

Базовий сценарій Kpler, ймовірність якого аналітики оцінюють приблизно в 50-60%, передбачає продовження тиску на Іран без вирішального прориву, що характеризується тривалими авіаударами та відсутністю значущого дипломатичного врегулювання.

Найближчим часом ціна постачання Brent залишиться на рівні близько 125 доларів - якщо протока і далі буде закрита.

"І головне, знову ж таки, що ми вважаємо проблемою бюджетний дефіцит. Я вважав би, що все-таки набагато більша проблема - це саме гальмування російської економіки. Тут жодні ціни на нафту не врятують. Економіка останні кілька років підтримувалась саме вливаннями великих коштів, і все це захлинулося… Ми досягли межі. Навіть якщо держава отримає більше грошей і знову вливатиме їх в економіку, я думаю, що це не сильно допоможе", - вважає Єніколопов.

Російська економіка вже два місяці скорочується: за січень–лютий ВВП знизився за оцінкою Міністерства економічного розвитку на 1,8%.