You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
Чи можна підхопити хворобу з сидіння унітазу
- Author, Софія Квалья
- Role, BBC News
- Час прочитання: 6 хв
Сідати на сидіння, яким уже користувалися сотні людей, навряд чи приємно. Але як довго шкідливі мікроорганізми можуть там виживати?
Варто лише зайти до громадського туалету, як набігає хвиля відрази: розбризкана по сидінню і підлозі сеча, їдкий запах чужих тілесних виділень.
Ви натискаєте ручку ліктем, змиваєте ногою, обмотуєте сидіння туалетним папером, або зависаєте над унітазом у виснажливій позі.
Але чи все це - виправдано?
Чи можна насправді підчепити хворобу, просто сівши на унітаз? Чи наші "акробатичні етюди" - марна трата сил?
Ось що кажуть мікробіологи.
Заразитися складно, але не неможливо
"Теоретично - так, можна. Але на практиці ризик дуже малий", - каже Джилл Робертс, професорка з громадської охорони здоров'я та мікробіології в університеті Південної Флориди.
Почнемо з інфекцій, що передаються статевим шляхом.
Віруси і бактерії, що викликають, наприклад, гонорею або хламідіоз, довго не живуть поза організмом. Особливо погано вони почуваються на холодних і твердих поверхнях на кшталт сидіння унітазу.
Більшість таких інфекцій передається виключно під час прямого контакту геніталій і через обмін рідинами.
Щоб заразитися через сидіння, потрібно, щоб на ньому опинилися свіжі біологічні рідини, які якось потрапили б на чужі статеві органи - через руку або туалетний папір. Малоймовірно? Так.
"Якби зараження інфекціями через сидіння було реальною загрозою, ми б бачили спалахи цих хвороб у найрізноманітніших вікових групах, зокрема в людей, які не мали сексуальних контактів", - підкреслює Робертс.
Та сама логіка працює і з хворобами, що передаються через кров. Навряд чи ви сядете на сидіння, якщо воно залите кров'ю.
Такі інфекції, зазвичай, передаються під час сексуального контакту або через укол зараженою голкою, а не через випадковий дотик.
А як щодо інфекцій сечовивідних шляхів (ІСШ)?
Робертс пояснює: заразитися ними через унітаз майже неможливо.
Теоретично це можливо, якщо людина перенесе чужі фекалії з сидіння у свою уретру, але для цього знадобиться досить відчутна кількість випорожнень.
На практиці куди ймовірніше підхопити ІСШ, якщо неправильно витертися після власного походу в туалет.
Що можна все-таки підчепити
Є віруси, здатні виживати поза організмом довше звичайного, каже Карен Дуус, професорка мікробіології та імунології в університеті Туро в Неваді.
Наприклад, вірус папіломи людини (ВПЛ), що викликає генітальні бородавки, може зберігатися на поверхнях до тижня.
Він оточений міцною білковою оболонкою, яка робить його стійким до антисептиків, і зруйнувати її може тільки 10% розчин відбілювача.
Але навіть ВПЛ здатен проникнути в організм лише за наявності ушкоджень на шкірі - тріщин, подряпин, висипу, пояснює науковиця.
Вірус герпесу - ще один теоретично можливий "пасажир" громадського туалету.
Він може потрапити на сидіння в момент загострення хвороби, а потім проникнути в організм наступного відвідувача за наявності ран або ослабленого імунітету. Але й це малоймовірно, додає Деніел Аткінсон, керівник компанії Treated.com, що надає медичні онлайн-послуги в США.
Чи варто прикривати сидіння або "зависати" над ним
Багато хто "ізолює" сидіння туалетним папером або використовує спеціальні одноразові накладки.
Згідно з опитуванням YouGov 2023 року, близько 63% американців сідають на унітаз у громадському місці, але половина з них спочатку застеляють його туалетним папером. Ще 20% присідають навпочіпки.
Але ні папір, ні накладки не дають повного захисту - вони пористі, а отже, мікроби все одно можуть пройти через них, пояснює Стефані Бобінгер, що спеціалізується на здоров'ї органів малого тазу в медичному центрі Векснера при університеті Огайо.
Ба більше, "зависання над унітазом", особливо у жінок, призводить до напруження м'язів таза, порушуючи нормальний відток сечі і, як не парадоксально, може підвищити ризик інфекцій сечовивідних шляхів.
Головна загроза - не унітаз, а ваші руки
Найбільшу небезпеку в туалеті становлять зовсім не сидіння, а наші руки, які після дотиків до забруднених поверхонь можуть "донести" бактерії та віруси прямо до обличчя і рота, каже професорка Робертс.
Фекальні частинки на сидінні можуть містити сальмонелу, стафілококи та стрептококи - все це здатне викликати діарею, блювоту, нудоту.
Ще один небезпечний "гість" - норовірус. Він живучий, як тарган: може виживати на поверхнях до двох місяців, і навіть 10 вірусних частинок можуть викликати захворювання.
Дослідження показують: ризик зараження норовірусом найвищий саме в туалетах - через поверхні, а не через повітря, як у випадку з COVID-19 чи аденовірусами.
Але не панікуйте: більшість громадських туалетів регулярно прибирають. Робертс твердить, що кількість мікробів, які її студенти знаходили на клавіатурах у комп'ютерних класах, у рази перевищувала їхню концентрацію в туалетних кабінках.
"У США домашні туалети часто брудніші, ніж громадські", - додає професор вірусології Чарльз Герба.
"Вдома ми прибираємося раз на тиждень, а в громадських місцях туалети миють по кілька разів на день".
Домашній унітаз, за порадами вчених, варто мити хоча б раз на три дні.
Туалетна хмара - ось що дійсно погано
Найбільш недооцінене джерело інфекції - це не сидіння, а так звана туалетна хмара, пояснює вірусолог Чарльз Герба.
Під час змиву найдрібніші краплі з унітазу підіймаються в повітря й осідають на всіх поверхнях - від дверних ручок до вашого обличчя.
До 60% вмісту унітазу може потрапити в повітря.
Серед таких "мандрівників" - бактерії Clostridium difficile, що спричиняють важку діарею та запалення кишківника. Ці бактерії здатні довго виживати у вигляді спор, а отже - і вдихатися.
Найзабрудненіші поверхні - це не сидіння, а підлога, ручки, змивні кнопки, крани, дозатори мила. І, що важливо, віруси грипу або застуди теж часто знаходять свій притулок у туалетах - через кашель і чхання, вказує Герба.
Як захиститися від мікробів у туалеті
Є кілька простих правил.
Елізабет Педді, британська інженерка з гігієни води, радить торкатися предметів якомога рідше.
За її словами, виробники туалетів могли б зробити приміщення значно безпечнішими, впровадивши безконтактні змивні механізми, дозатори мила і сушарки для рук.
Закривати кришку перед змивом здається логічним, щоб уникнути "туалетних бризок". Однак Чарльз Герба у своєму дослідженні 2024 року зазначає: віруси можуть вибиратися, навіть якщо кришка закрита.
Найімовірніше, це пов'язано з нещільним приляганням кришки і потужним напором води в громадських туалетах, де прагнуть економити воду.
Ефективними є аерозольні антисептики, що дезінфікують повітря і поверхні, знижуючи ризик поширення "туалетної хмари".
Ще одна порада від Герба - змити й одразу вийти з кабінки.
"Я зазвичай змиваю і тікаю", - зізнається він. Він же рекомендує чекати 10 хвилин перед використанням туалету після іншої людини, хоча це навряд чи завжди можливо.
Щодо мобільних телефонів, Джилл Робертс попереджає: не варто користуватися ними в туалеті - телефон і так дуже брудний, ви носите його всюди, кладете на різні поверхні і часто торкаєтесь. У туалеті на нього "сідають" мікроби, і потім ви понесете їх із собою, навіть після миття рук.
Найпростіше і найдієвіше правило - завжди ретельно мити руки одразу після туалету.
Герба зазначає, що в Тусоні (Аризона) в середньому люди витрачають на миття рук лише 11 секунд, тоді як Центр з контролю та профілактики захворювань США рекомендує робити це щонайменше 20 секунд.
Але лише кожен п'ятий дотримується цих рекомендацій.
Отже, щоб не підчепити інфекцію в громадському туалеті - мийте руки. Ще краще - додайте антисептик: разом вони значно ефективніші за лише воду з милом.
І не дозволяйте страху перед мікробами псувати вам сон - ризик захворіти, найімовірніше, значно нижчий, ніж ви думаєте.