|
Слово-диво: вірш-рецензія на 'Сподіваюся на Тебе'
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Слово-диво: Софія Майданська, "Сподіваюся на Тебе". Видавництво Факт.
Мініатюрну розгорнувши книгу, запалюю, “In te speravi", гніт незгасимий від ядра (комети? атома? козацької гармати?) комети, що з минулого - в майбутнє, і навпаки, курсує й вибухає в душі у Автора. У Майстра. У Поета. І пропікає у мені (й папері) такі скрижалі, що клітина кожна вібрує і тремтить, і розквіта ясновидющим дотиком до Слова: знайшлось для кожної з мільярду - найрідніше, предосконале, щедро-розмаїте. Влилось до кожної клітинки слово-диво. Од вибуху народжується всесвіт, і у його закохані обійми (читач) пірнаю, ново-народившись для першого, дитинно-неземного, всевимірного, чистого сприймання. Вдихнути всіх багатств, і болю, й світла, поринути в любов благословенну! У світотворення-світоприйняття... |
Також на цю тему
Мерехтіння сучліт: рецензія на роман Софії Майданської27 листопада 2008 | КУЛЬТУРА I CУСПІЛЬСТВО
Любов як ілюзія: рецензія на роман С. Майданської13 листопада 2008 | КУЛЬТУРА I CУСПІЛЬСТВО
'Сподіваюся на тебе': рецензія Тетяни Дігай06 жовтня 2008 | КУЛЬТУРА I CУСПІЛЬСТВО
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||