Незалежність: що вона дала (у цифрах)?

Як живуть 15 колишніх республік СРСР, що після серпневого путчу 1991 року отримали незалежність, і чого вони досягли впродовж двох десятків років, оцінити досить складно. Наприклад, Україна нині є рівно посередині серед 15 екс-республік за Індексом людського розвитку ООН, і, маючи удвічі менший за Азербайджан показник ВВП на душу населення, має трохи вищу, ніж у Азербайджані середню пенсію.

Експерти пояснюють складність оцінки, передусім, відсутністю адекватної бази для порівняння. Адже споживання в СРСР, країні із найбільшою кількістю валянок на душу населення при чергах за італійським взуттям, навряд чи можна якісно порівняти із споживанням у нинішніх умовах. Або, наприклад, безробіття, якого офіційно в СРСР не було, проте всі розуміли, що низькі зарплати дещо приховують реальний стан справ на ринку праці.

Частково традиції тієї статистики збереглося і донині. Наприклад, Туркменістан взагалі не подає даних про кількість безробітних, хоча, за незалежними оцінками, рівень безробіття у цій країні може сягати 50%. Та й навіть щодо України існує різна статистика, - якщо за підрахунками Статистичного комітету СНД безробіття в Україні від початку року складає лише 2,2%, то за стандартами Міжнародної організації праці - 8,4%.

Дещо красномовнішим є показник валового внутрішнього продукту на душу населення. Але він не враховує ступінь розшарування суспільства на багатих та бідних, даючи своєрідну "середню температуру по палаті". Саме через це багата на нафту і газ велика Росія випереджає за цим показником бідну на ресурси невеличку Латвію, де середня пенсія є, все ж таки, у півтори рази вищою.

Ще одним, більш інтегральним показником називають Індекс людського розвитку, що його вже понад 30 років розраховує ООН. У цьому індексі, крім суто економічних, враховуються і такі показники, як тривалість життя, рівень освіти чи доступність медицини.

Якщо порівняти останні розрахунки цього індексу із тими, що були здійснені 20 чи 10 років тому, стає зрозуміло, що деякі колишні радянські республіки навіть зараз, після 20-и років незалежності, не досягли того рівня, з яким деякі інші виходили зі складу СРСР.

Наприклад, у 1990 році індекс людського розвитку Естонії складав 0,717 пунктів. Вірменія досягла такого рівня лише зараз. А ще 6 екс-республік і досі його не досягли.

(Не)вдалий переворот

Заколот Державного комітету з надзвичайного стану, що розпочався 19 серпня 1991 року, і згодом дістав назву "серпневий путч", мав на меті усунення від влади першого і останнього президента СРСР Михайла Горбачова, а також повернення до "лона" Союзу республік - Вірменії, Грузії, Естонії, Латвії, Литві, Латвії, Молдові та України, які вже ухвалили декларації про державний суверенітет.

Якщо перше "путчістам" цілком вдалося зробити, і до кінця року Михайло Горбачов склав із себе повноваження керівника СРСР, то зашкодити "параду суверенітетів" колишніх республік-сестер не вдалося.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила Акт про проголошення незалежності. Наприкінці 1991 Радянський Союз припинив існування.

Джерела:

Звіт про Індекс людського розвитку ООН 2011

Дані про ВВП на душу населення (2011) та тривалість життя (2010) - Світовий банк

Дані про середню зарплату, пенсію та безробіття - Статистичний комітет СНД, статистичні органи країн ЄС, МВФ.