Герой чи воєнний злочинець? Найтитулованіший військовий Австралії у центрі справи, що розділила країну

В аеропорту Сіднея не було ні камер, ні натовпу. Усе сталося тихо й майже буденно: Бен Робертс-Сміт зійшов з літака - і замість урочистої зустрічі його вже чекали поліцейські. Без зайвого галасу його посадили до автомобіля і повезли геть.

Ще зовсім недавно його називали найтитулованішим солдатом Австралії і національним героєм.

Сьогодні ж він опинився в центрі резонансної кримінальної справи: йому інкримінують одразу п'ять епізодів воєнних злочинів - убивств.

Від героя до обвинуваченого

Цьому передувала гучна цивільна справа про наклеп.

Три роки тому суд дійшов висновку: колишній капрал елітного підрозділу SAS і кавалер найвищої військової нагороди Австралії причетний до незаконних убивств кількох беззбройних афганських полонених.

Сам Робертс-Сміт, який залишив Збройні сили Австралії ще у 2013 році, всі обвинувачення заперечує й наполягає: за цим стоять заздрісні та недоброзичливі колеги.

Тепер справа переходить у кримінальну площину.

Вона вже стала символом того, як Австралія намагається розібратися з обвинуваченнями проти своїх військових, що служили в Афганістані. І водночас кидає тінь на її військову спадщину.

"Для країни, де військова звитяга традиційно посідає особливе місце, це не просто судовий процес, а важливий культурний і суспільний момент", - зазначив професор Дональд Ротвелл в інтерв'ю BBC.

Водночас сам факт переслідування настільки титулованого ветерана - подія виняткова не лише для Австралії, а й для світу загалом.

"Ми ще не бачили нічого подібного", - каже фахівець з етики спецпідрозділів Дін-Пітер Бейкер.

Безпрецедентна справа

Коли Робертс-Сміт повернувся з Афганістану у 2013 році, його зустрічали як національного героя. Найвищу військову нагороду Хрест Вікторії він отримав за операцію, під час якої самотужки відбив атаку бойовиків Талібану на свій підрозділ.

Після служби його кар'єра складалася блискуче: публічні виступи, престижні посади, обкладинки журналів, численні відзнаки - аж до звання "Батько року".

Але у 2018-му медіахолдинг Nine оприлюднив серію розслідувань. У них ішлося про можливу причетність військового до незаконних побиттів і вбивств полонених, цькування побратимів і домашнього насильства.

Робертс-Сміт назвав ці публікації брехнею і розпочав тривалу судову боротьбу за своє ім'я. Вона тривала сім років, коштувала мільйони доларів і, за оцінками деяких оглядачів, перетворилася на "суд століття" в Австралії.

І він програв.

У 2023 році федеральний суддя визнав, що твердження про чотири вбивства відповідають дійсності. Апеляція цей висновок не змінила.

Тепер, у 47 років, Робертсу-Сміту загрожує значно суворіше покарання: довічне ув'язнення та надзвичайно сумнівне місце в історії.

Хоча володарів Хреста Вікторії в інших країнах Співдружності вже притягали до відповідальності, Робертс-Сміт, судячи з усього, став першим, кого звинувачують саме у воєнних злочинах.

"Якщо поглянути ширше і взяти до уваги людей, нагороджених аналогічними орденами в інших країнах, дуже важко знайти хоча б одного, кого звинуватили б у воєнному злочині", - зазначає Дін-Пітер Бейкер, фахівець з етики спецпідрозділів, який реформував навчання з етики в австралійській армії після перевірки її дій в Афганістані.

Чому розслідування тривало так довго

Арешт став результатом п'ятирічної роботи спеціального органу, створеного після масштабної перевірки обвинувачень у воєнних злочинах австралійських військових в Афганістані.

У доповіді 2020 року йшлося про докази незаконного вбивства 39 людей елітними спецпризначенцями, рекомендувалося перевірити дії 19 військових.

Для цього створили окрему слідчу структуру. Однак процес виявився повільним: з понад півсотні розслідувань завершено 39, а обвинувачення висунуто лише ще одній людині - колишньому бійцю SAS Оліверу Шульцу.

Причини - об'єктивні й серйозні. Події відбувалися в зоні бойових дій за тисячі кілометрів: доступу до місць імовірних злочинів немає, речових доказів обмаль, відсутні розтини, фото чи точні записи.

Додаткову складність створює військова культура: довгий час давати показання проти "братів по зброї" вважалося неприйнятним.

І все ж, як зауважують експерти, деякі свідки почали говорити - ставлячи правду вище за побратимство.

Суд, що увійде в історію

Сам процес навряд чи буде швидким.

"Австралія фактично не має досвіду розгляду подібних справ на національному рівні", - зазначає Ротвелл, один з провідних експертів країни з міжнародного права.

П'ять окремих епізодів, величезний масив доказів, необхідність захисту свідків, труднощі зв'язку з тими, хто перебуває в Афганістані, - усе це ускладнює розгляд.

Є й інший виклик: значний обсяг уже оприлюдненої інформації, що може вплинути на неупередженість присяжних.

Експерти припускають: до початку повноцінного судового процесу можуть минути роки.

Для порівняння: Шульца, іншого колишнього бійця SAS, обвинувачували в одному вбивстві ще в березні 2023 року, проте його суд розпочнеться лише наступного року.

Усе це означає одне: на швидкі рішення розраховувати не варто.

Тінь на військову спадщину

Австралія традиційно пишається своїми військовими, вважаючи їх уособленням мужності, витривалості й честі.

Ці цінності тісно пов'язані з "духом АНЗАК" - військового формування Австралії та Нової Зеландії, створеного для участі у Першій світовій війні та відомого боями у Єгипті, Туреччині та на Галліполі.

Однак нинішня ситуація змушує по-новому подивитися на те, як країна сприймає себе та свої сили.

Опитування свідчать: довіра до армії знижується, а серед самих військових зростає тривога.

Додаткову напругу створює повільність розслідувань.

Деякі ветеранські організації вважають їх затягнутими і несправедливими для всіх сторін, включно з родинами потенційних жертв в Афганістані.

"Це важко для тих, хто стикається з обвинуваченнями, а також для чинних військових, які можуть відчувати, що їхню службу ставлять під сумнів", - зазначив у розмові з BBC Пітер Стенлі, колишній головний історик Австралійського військового меморіалу (AWM).

Водночас інші наголошують: значно гірше було б помилитися - висунути обвинувачення без достатніх підстав або, навпаки, не довести справу до кінця.

Частина ж австралійського суспільства взагалі ставить під сумнів сам сенс цих розслідувань і процесів.

Суспільство розділене

Серед тих, хто сумнівається у доцільності розслідувань, - найбагатша жінка Австралії Джина Райнхарт та колишній прем'єр Тоні Ебботт. Він каже, що деякі солдати спецпідрозділів в Афганістані "стали жертвами переслідування з боку країни, якій служили".

Колишній прем'єр Джон Ховард зазначив, що арешт Робертса-Сміта "зачепить мільйони сердець".

"Це складне питання, бо воно випробовує нашу повагу до цінностей і до тих, хто ризикував життям, щоб нас захистити", - додав він.

Колишній солдат і нині депутат Ендрю Хесті, який на суді говорив про чутки щодо Робертса-Сміта, визнавав: деякі з них здавалися йому правдоподібними. Але підкреслив: його колишній побратим має право на презумпцію невинуватості.

При цьому Хесті зазначив: "Ніхто з нас не вище закону. Ми всі служили країні, і 99% з нас робили це чесно у неймовірно складній війні".

Для деяких важливо, що Австралія проявляє лідерство у цих питаннях. Інші країни, наприклад Велика Британія, також оголосили власні розслідування щодо можливих зловживань.

Є й ті, хто бачить у цьому привід для стриманої гордості.

"Це момент, яким австралійці можуть пишатися, - вважає Бейкер. - Коли країна притягує до відповідальності одного зі своїх військових - людину, яку вважали героєм - це демонструє прихильність до етики, порядності й закону. Таке рідко побачиш в інших країнах".

"Це треба визнати, навіть якщо ситуація незручна чи сумна для багатьох", - додає Стенлі.