Удари України по Росії стали результативнішими. Чи справді ППО росіян виявилася безпорадною

З кінця березня Україна завдає масованих ударів по великих військових і промислових об'єктах у глибині російської території.

На цей момент є підтверджені повідомлення про пожежі та руйнування щонайменше у дев'яти локаціях - у Приморську, Усть-Лузі та Кіришах Ленінградської області, Ярославлі й Уфі, у Кстові Нижньогородської області, Тольятті та Чапаєвську Самарської області, Новоросійську.

Більшість постраждалих об'єктів пов'язана з нафтовою інфраструктурою, деякі з них атакували по кілька разів - так, по морському порту і терміналу в Усть-Лузі завдали п'ять ударів.

Крім того, в ніч на 8 квітня українські безпілотники атакували нафтобазу у Феодосії в анексованому росіянами Криму.

Чим викликане настільки різке зростання результативності українських ударів?

Чутки про альтернативні маршрути

У понеділок, 6 квітня, представниця МЗС РФ Марія Захарова пригрозила вжити заходів проти країн Балтії, фактично звинувативши їх у рішенні відкрити повітряний простір для прольоту українських безпілотників, які атакують російські об'єкти.

"Цим країнам зроблено відповідне попередження. Якщо в цих режимів, цих країн, розуму вистачить, вони прислухаються. Якщо ні - матимуть справу з відповіддю", - цитував Захарову "Інтерфакс".

Але звідки взялися ці заяви про нібито відкриття неба для українських дронів країнами Балтії?

Міноборони Росії, чиї засоби спостереження можуть контролювати повітряний простір суміжних країн - членів НАТО, таких заяв не робило.

Одним із перших із таким твердженням виступило російське провладне видання Mash.

У повідомленні від 26 березня воно заявило, що дрони ЗСУ летіти до російських портів на Балтиці не звичним коротким шляхом - з півночі Чернігівської або Сумської області, вздовж кордону з Білоруссю, Латвією та Естонією, а нібито альтернативним маршрутом - через Польщу, Латвію, Литву, Естонію і акваторію Балтійського моря.

Жодних підтверджень сказаному або посилань на джерело Mash не навів.

Проте багато z-блогерів підхопили цю версію і почали поширювати її як факт.

А 31 березня чутки прокоментував прессекретар Кремля Дмитро Пєсков. Не оцінюючи достовірність інформації, він сказав, що якщо країни ЄС нададуть свій повітряний простір для завдання ударів по території Росії, це змусить Москву вжити заходів у відповідь.

Влада Латвії та Естонії заявила, що інформація російських ЗМІ про дозвіл на використання повітряного простору українськими БПЛА не відповідає дійсності.

"Такими заявами Росія демонструє свою слабкість і намагається відвернути увагу від того факту, що вона не здатна убезпечити себе від успішних українських контратак, спрямованих на російську інфраструктуру вздовж узбережжя Балтійського моря", - відреагувало МЗС Латвії.

Балтійські країни й не могли в односторонньому порядку видати дозвіл на проліт українських дронів, пише телеграм-канал "Можем объяснить": їхнє небо охороняє спеціальна місія НАТО - Baltic Air Policing, у ній бере участь бойова авіація різних країн-членів Альянсу.

"Тобто дозвіл на проліт українських БПЛА вимагав би узгоджень на рівні всього НАТО - таке рішення не можна ухвалити таємно, воно не залишилося б непоміченим західними ЗМІ", - зазначає видання.

Викликає великі сумніви й можливість непомітного для жителів одразу чотирьох країн Східної Європи прольоту такої великої кількості дронів - в атаках на російські порти і нафтозаводи в Ленінградській області брали участь сотні бойових одиниць.

Разом із тим під час українських атак кілька безпілотників упали на території країн Балтії.

Влада Латвії та Естонії заявила, що вони залетіли з російського боку, тобто рухалися своїм звичним маршрутом. Ще два українські дрони впали у Фінляндії, приблизно за 100 км від атакованого Приморська.

Українці перепросили, але висунули свою версію того, що сталося: нібито Росія навмисно перенаправляє дрони в країни Балтії за допомогою засобів радіоелектронної боротьби.

Москва це твердження не коментувала.

Далекобійні дрони можуть відхилятися від цілі не лише під впливом РЕБ, а й з інших технічних причин. Під час масованих нальотів це трапляється часто.

Під час ударів по заходу Україні російські БПЛА не раз залітали в Польщу, Молдову і Румунію. У вересні 2025 року командування НАТО підіймало в повітря винищувачі й гелікоптери для відбиття нальоту майже двох десятків дронів, що вторглися в повітряний простір Польщі.

Після інцидентів із падінням українських дронів Естонія "рекомендувала" Україні змінити маршрути польотів для атак на російські порти - обирати коридори подалі від естонських кордонів.

"Самими лише "Панцирами" не відбутися"

Версією про використання ЗСУ обхідного маршруту дронових атак по російських портах і НПЗ у Ленінградській області пояснити зростання їхньої результативності не виходить: чутливих ударів завдають і по інших стратегічних об'єктах на різних напрямках.

Повідомлення про вибухи й пожежі в Росії та на окупованих українських територіях стали регулярними.

"Противник, вибиваючи засоби ППО/ПРО в Криму, переходить на наші ракетні комплекси та РСЗВ. Активність його БПЛА і БЕКів (безекіпажних катерів - Ред.) в чорноморській акваторії не слабшає - під ударами і Севастополь, і Новоросійськ... Чорноморський флот регулярно атакують у гаванях, і, виходячи з цього, можна констатувати, що ініціатива в акваторії, на жаль, нам не належить", - пише російський воєнкор Юрій Котенок.

Удари з використанням далекобійних БПЛА нарощують і російська, і українська армії. При цьому в березні, згідно з офіційними даними сторін, Україна вперше за роки війни перевершила Росію за кількістю запущених далекобійних безпілотників.

Повітряні сили України заявили, що протягом березня збили 5 833 російські безпілотники з 6 462 запущених.

А Міноборони РФ відзвітувало про 7 347 збитих українських дронів, число запущених/пропущених російське оборонне відомство, як зазвичай, не вказує.

На тлі зростання кількості атак українських дронів deep-strike російські військові блогери дедалі частіше почали скаржитися на нестачу протиракет.

"Навантаження на ППО буде лише зростати, і одними тільки "Панцирами" в умовах дефіциту ЗУР (зенітних керованих ракет - Ред.) не відбутися", - вказують автори каналу "Свідки Байрактара".

"Противник досяг у лютому-березні чималих успіхів у знищенні нашої ППО", - визнає керівник так званого "Координаційного центру допомоги Новоросії" Олександр Любимов.

"Ударами по Усть-Лугу й Приморську противник у значній мірі обнулив наші вигоди від підвищення світових цін на нафту. Програма виробництва ракет і дронів далекого радіуса дії у ворога стрімко розвивається, і через кілька місяців ракетні удари, подібні до Приморська, стануть значно частішими", - визнає він.

"Останній рубіж оборони - він же й єдиний"

Зараз Росія зіткнулася з тими ж труднощами, що й Україна два-три роки тому, коли нальоти "шахедів" стали масовими.

Уже тоді було зрозуміло, що одними зенітними ракетами проблему не вирішити - вони занадто дорогі, жодна країна не виробляє їх у кількості, достатній для відбиття атак тисяч порівняно дешевих безпілотників.

До того ж через стрімкий розвиток виробництва українських дронів, особливо середньої дальності дії - до 200 км, російська армія зазнає великих втрат фронтової та прифронтової ППО, вона змушена постійно перекидати радари й пускові установки ближче до зони конфлікту для прикриття військ, оголюючи захист неба на інших ділянках.

У Росії величезна територія і дуже багато великих вразливих об'єктів. Судячи з того, що пишуть z-блогери, Росії критично не вистачає сил і засобів у глибині її території, суцільна зональна ППО фактично відсутня, відносно надійно прикриваються лише найбільші адміністративні центри й важливі військові та промислові об'єкти.

Але й щільна об'єктова ППО не завжди здатна відбити масований наліт.

"Просте правило: оборона має бути ешелонованою, рубежів має бути більше одного. Потрібен хоча б плюс ще один винесений уперед, хай на кілька кілометрів, рубіж оборони", - пише російський військовий політтехнолог Олексій Чадаєв.

З аналогічними проблемами стикаються чорноморські портові міста - українська Одеса, російський Новоросійськ - під час атак БПЛА з боку моря.

"Все, що треба для того, щоб збитки від нальотів звести до мінімуму - робити багато перехоплювачів, тренувати МВГ (мобільні вогневі групи - Ред.) і налагодити нарешті своєчасне виявлення, як це давно вже зробив противник зі своєю мережею акустичних датчиків", - каже російський експерт.

Не ідеальний, але найкращий

Як і Україна, Росія розробляє та впроваджує дрони-перехоплювачі.

Найпоширеніший із тих, що стоять на озброєнні російської армії, - портативний дрон "Ёлка" - має неоднозначну репутацію.

З одного боку, про нього можна знайти багато схвальних відгуків: "Ёлку" не можна назвати ідеальною, але на цей момент це найкращий антидроновий пристрій, що застосовується на фронтах СВО", - пише російський пропагандист Дмитро Стешин.

З іншого боку, на думку експертів, російська розробка значно відстає за характеристиками й якістю від українських моделей.

"Дрон чутливий до погодних умов, перепадів температури, захоплює ціль, що рухається зі швидкістю до 80 км/год, інакше його застосування навздогін має низьку результативність. Крім того, дрон не любить дощ, сильний вітер, сутінки та яскраве сонячне світло. Про використання дрона вночі взагалі не йдеться", - вказує український військовий експерт Олександр Коваленко.

Серед недоліків "Ёлки" також відзначають обмежений сектор пострілу, невисокий ресурс батареї, невелику висоту й дальність польоту, тривалий час підготовки до пуску.

Доопрацювання російських протидронових озброєнь тривають. Для протидії українським ударним безпілотникам потрібні не лише перехоплювачі, а й супутнє обладнання - надійний зв'язок, системи виявлення й стеження, акустичні датчики, що виявляють БПЛА і ракети (в України їх уже десятки тисяч), пункти управління FPV-дронами.

На створення такої військової інфраструктури росіянам потрібні значні ресурси і час.